Україна в міжнародних відносинах/6/Надлер В.К.

Україна в міжнародних відносинах Надлер В.К. (М. М. Варварцев)

Накаї (Nakai) К. ▶

Київ: 2016

НАДЛЕР Василь Карлович (15.12.1840, Харків — 31.03.1894, помер на пароплаві в Чорн. морі, похов. у Харкові) — історик. У 2-й пол. 19 ст. один з найбільших в Україні дослідників історії країн і міжнародних відносин в Європі й на Близькому Сході. Народився і виховувався в сім’ї провізора — німецького переселенця. Початкову освіту отримав у приватному пансіоні. 1857–1862 — студент історико-філологічного факультету Харківського університету, який закінчив із ступенем кандидата за дисертацією «Сербський народ і його доля під владою турків до початку національного руху в перших роках ХІХ ст.» (1862). У 1864 захистив у Санкт-Петербурзькому університеті магістерську дисертацію «Причини і перші прояви опозиції католицизму в Чехії і Західній Європі наприкінці ХІV і початку ХV століть». Докторська дисертація Н. — «Адальберт Бременський, правитель Германії у молоді роки Генріха ІV» (захистив 1867 у Харківському університеті). Викладацьку роботу починав 1862 у середніх навчальних закладах Харкова. 1864 став приват-доцентом Харківського університету. 1868 там само затверджений екстраординарним професором, 1870 — ординарним професором. У 1875–1890 — декан історико-філологічного факультету Харківського університету. Від січня 1891 до кінця життя працював ординарним професором і деканом історико-філологічного факультету Новоросійського університету в Одесі. Наукові студії Н. і розроблені на їх основі лекційні курси охоплювали широке коло тем зі слов’янознавства, візантології, європейської історії середніх віків, нового і новітнього часу, римської і російської історії, порівняльної географії. Велику увагу приділяв висвітленню визвольних рухів південних і західних слов’янських народів, історії Франції («Лекції з історії французької революції й імперії Наполеона», Харків, 1887), Німеччини. Міжнародним відносинам в Європі на перетині 18–19 ст. присвячена його праця у 5 томах «Імператор Олександр І та ідея Священного союзу» (Рига, 1886–1892). Важливе значення надавав популяризації історичних знань, виступаючи з публічними лекціями в Харкові й Одесі, а також зі статтями у місцевій пресі. Був членом харківського і одеського історико-філологічного товариств, Одеського товариства історії і старожитностей, «Редакційного комітету зі складання опису міста Одеси до 100-річного ювілею».

Тв.: Причины и первые проявления оппозиции католицизму в Чехии и Западной Европе в конце ХІV и начале ХV в. — Харьков, 1864; Адальберт Бременский, правитель Германии в молодые годы Генриха ХV. — Харьков, 1867; Юстиниан и партии цирка в Византии. — Харьков, 1876; Гарибальди // Южный край (Харків), 1882, № 489; Франция и Россия. Ист.-полит. очерк // Там само, 1882, №№ 554, 559, 565, 573,585; Император Александр І и идея Священного союза. — Рига, 1886–1892, т. 1-5; Османские турки и балканские славяне во второй половине ХІV в. // Северная звезда, 1877, №№ 17, 19, 22–24; Лекции по истории французской революции и империи Наполеона, 1789–1815. — Харьков, 1887; История крестовой эпохи. Литографированный курс. — Харьков, 1890.

Літ.: Бузескул В. Надлер В.К. // Зап. Харьков. ун-та, 1894, кн. 2; Яковлев В.Я. В.К. Надлер // Зап. Одесского общества истории и древностей, 1894, т. 18; Визигин В.С. Надлер Василий Карлович. В кн.: Историко-филологический факультет Харьковского университета за первые 100 лет его существования (1805–1909). — Харьков, 1908; Лиман С.І. З історії німецької діаспори в Харкові у ХІХ столітті: профессор Харківського університету Василь Карлович Надлер (1840–1894) // Схід–Захід (Харків), 1999, вип. 2; Гончарук Т.Г., Новикова Л.В. Надлер Василь Карлович. В кн.: Професори Одеського (Новоросійського) університету. — Одеса, 2000, т. 3.

М.М. Варварцев.