Українець (Борис Грінченко)

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Українець
автор: Грінченко Борис Дмитрович
Створення: 1892. 


Українець



Він українец — це запевне,
Бо хвалить сало й галушки
Та ще вишиванії дома
Бере він на ніч сорочки.
Колись він навіть — хоч давненько
Щось написав чи переклав,
Але ж цензура — боже — люта!
І пер він більше не псував.
Колись кричав: "Народ люблю я!
За його хрест би я поніс!"
І за народ в каліках-віршах
Пролив дрібних він з ложку сліз.
Але ж народ — темнота темна
І віршів тих не зрозумів, —
Мужицтво кинувши, герой наш
На "місце тепле" десь засів,
І хоч накази часто пише,
Щоб в шори брали мужиків,
Але ж він каже: "Україну
Люблю я так, як і любив".
Він галушки і досі хвалить
І "Кобзаря" бере читать,
І напідпитку починає
Слова вкраїнськії вживать...


1892