Українське мовознавство/27-28/Грузинська лексика в українській мові

Матеріал з Вікіджерел

Яна Ільницька
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ГРУЗИНСЬКА ЛЕКСИКА В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

В українській мові функціонує багато грузинських слів, які різною мірою ввійшли (чи входять) до її лексичного фонду. Частина слів повністю асимілювалися до української мови й, хоча ще зберігають свій кавказький колорит, вживаються безвідносно до кавказької тематики. Такими є, наприклад, слова тамада, хачапурі та ін., ці слова не потребують пояснення. Так, у виданні грузинських прислів'їв та приказок зустрічаємо: Мерікіпе здавалося, що він тамада[1].

Тут до слова мерікіпе дається пояснення: “Людина, яку призначають за святковим грузинським столом наливати вино”. До слова тамада, хоч воно й належить до тієї ж тематичної групи, пояснення не дається.

Більше грузинських слів вживаються в українській мові обмежено, хоча частотність і, відповідно, ступінь розуміння цих слів не є сталою величиною. Наприклад, слово чурчхела 10 років тому було, мабуть, не набагато зрозумілішим, ніж мерікіпе, а зараз ми бачимо цей продукт на столі не рідше, ніж, скажімо, курагу.

Дуже багато грузинських слів зустрічаємо в перекладах на українську мову грузинських творів. Зокрема, нами було проаналізовано 10 джерел: твори дев'яти грузинських авторів та збірник прислів'їв та приказок, перекладені українською мовою, в яких виявлено 139 грузинських слів. У цю систему не включалися етимологізовані перекладачами власні назви і назви народностей і племен. Для ґрунтовної тематичної класифікації цього матеріалу ще недостатньо, але деякі тенденції вже можна помітити: найбільша кількість слів входить до груп, які можна об'єднати під темами “музика й віршування” (давлурі 'своєрідний грузинський коловий танець з повільними плавними рухами'[2], даірі 'свиріль'[3], дапі[4], діпліпіто[5], долі[6] 'ударні музичні інструменти', зма — 'суть зма полягає в каламбурному закінченні рядків'[7], мухамбазі 'назва одного з розмірів грузинського вірша'[8], нагара 'сурма'[9], пандурі 'народний музичний інструмент'[10], перхулі 'грузинський народний груповий танець'[11], саламурі 'сопілка'[12], санкурі 'мідна труба, що нею скликали на віче'[13], чіанурі 'музичний інструмент, схожий до скрипки'[14], чонгурі 'грузинський триструнний інструмент'[15] — всього 22), “іжа й питво” (гомі 'каша (мамалига), яку часто вживають замість хліба'[16], гоміджі 'прісний крутий хліб'[17], квері 'тістечко'[18], кумела 'страва з вареної пшениці'[19], лаваш 'тонкий грузинський хліб'[20], лобіо 'грузинська національна страва з квасолі'[21], саціві 'грузинська національна страва з курятини або індичатини, приправлена горіхами, оцтом та прянощами'[22], ткбілісквері 'заправлений борошном виноградний сік, висушений тонким шаром'[23], хачапурі 'пиріг із сиром'[24], хінкалі 'пельмені, начинені рубленою і гостро приправленою бринзою'[25], хміаді 'хліб з прісного тіста'[26], чача 'горілка з виноградних вичавків'[27] — всього 20), “терміни на позначення історичних посад” (азнаур 'представник привілейованого стану, що стояв нижче за князя; дворянин'[28], амілахвар 'назва вищої посади при царському дворі'[29], моурав 'управитель маєтку'[30], спасалар 'найвищий воєначальник у давній Грузії'[31], хевістав (буквально: проводир ущелини) 'начальник війська'[32], чапар 'нижча посада при царському дворі, вартовий'[33] — всього 18).

При вживанні грузинської лексики в українській мові відбувається певна її адаптація до норм мови-реціпієнта на кількох рівнях (звичайно, значною мірою ступінь адаптації залежить від установки чи навіть концепції перекладача): фонетичному, граматичному, семантичному. Розглянемо фонетичну адаптацію. Незважаючи на значну відмінність грузинської та української фонологічних систем передача грузинських слів українською мовою найчастіше відбувається майже однозначно (звичайно, при цьому слова часто набувають зовсім іншого фонетичного вигляду). Але в деяких випадках виникає варіативність у передачі грузинських слів. Можна виділити такі її види:

1. Варіативність, зумовлена правилами української евфонії. Порівняєма два вживання слова: Це рішення піднесло настрій. Заспівали “Мравалджаміері[34]; Мравалджамієр, братове, // Нашій Грузії ясній”[35].

У першому випадку (переклад Г. Наморадзе) слово більше відбиває фонетику грузинської мови, ніж у другому (переклад М. Рильського), де воно більш адаптоване до фонетичних особливостей української мови: груз. /ie/ > укр. /ije/ (уникнення зіяння), (“Мравалджаміері”/“Мравалджамієр” “Багаті літа” — грузинська заздоровна пісня; переклад Г. Наморадзе).

2. Варіативність, зумовлена відмінністю грузинської та української фонологічної системи. Розглянемо ще два приклади: Георгій глянув на постелю, доріжки, вашкарани, мапраші, келихи китайські й іранські таці, вази та сури[36]; Ми поклали на гарбу килими, мафраші з ковдрами, перинами, подушками, одежею, а зверху посадовили дітей […].[37]

Переклав обидва тексти О. Синиченко, але в першому випадку він подає вихідну форму як мапраша, а ч другаму — як мафраш (мапраша / мафраш — великий килимовий лантух для перевезення i перенесення постільних речей та одягу — переклад О. Синиченка). Пояснити це можна тим, що в грузинській мові немає приголосного /f/, натомість наявне фонологічне розрізнення “різкого” (глоталізованого) /p’/ та “придихового” (чи звичайного зімкненого) /p/, перший з яких передається українською літерою п i в запозичених у грузинську мову індоєвропейських словах використовується для позначення індоєвропейських /p/, а другий може передаватися українською літерою п або ф, оскільки використовується для позначення індоєвропейських /f/.

3. Варіативність, зумовлена наявністю варіантів у самій грузинській мові. Щодня холодний мчаді, закурений камин, вчорашнє лобіо і нудьга, роз'ятрююча душу нудьга[38]; За них можна було купити фунт обсмаженого в олії чаді, якщо, звичайно, знайдеш, де той чаді продається[39]; У холодному тоне лавашу не спечеш[40]; Не встиг я впасти на землю, як руки мої, що захищали голову, обдало гарячим повітрям, так наче з торне вихопилось полум'я[41].

Слово мчаді /чаді (кукурудзяний корж — переклад О. Синиченка), як і слово тоне/торне (грузинська циліндрична піч для випікання хліба — переклад О. Синиченка) зустрічається в двох варіантах і в грузинській мові.

Таким чином, незважаючи на давню традицію вживання в українській мові грузинських слів, усталених фонетичних відповідностей їхньої передачі не вироблено.

——————

  1. Мудрість народна. Грузинські прислів'я та приказки // Упор. та перекл. Р. Чілачава. — К., 1975. — С. 914.
  2. Лордкіпанідзе К. О. Безсмертя. Повісті та оповідання // Перекл. О. Синиченко. — К., 1978. — С. 151.
  3. Церетелі А. Вибрані твори // 3а ред. М. Бажана. — К., 1940. — С. 145.
  4. Там само. — С. 58.
  5. Лордкіпанідзе К. О. Безсмертя. — С. 164.
  6. Мішвеладзе Р. А. Новели // Перекл. Р. Чілачава. — К., 1982. — С. 33.
  7. Церетелі А. Вибрані твори. — С. 80.
  8. Там само. — С. 37.
  9. Там само. — С. 58.
  10. Клдіашвілі C. Д. Бісові діти. Новели // Перекл. Г. Халимоненко. — К., 1968. — С. З4.
  11. Гамсахурдіа К. Правиця великого майстра // Перекл. О. Синиченко. — К., 1971, — С. 28.
  12. Церетелі А. Вибрані твори. — С. 189.
  13. Клдіашеілі C. Д. Бісові діти. — С. 65.
  14. Гамсахурдіа К. Правиця великого майстра. — С. 267.
  15. Церетелі А. Вибрані твори. — С.189.
  16. Кіачелі Л. Гваді Бігва // Перекл. С. Голованіський. — К., 1969. — С. 117.
  17. Гамсахурдіа К. Правиця великого майстра. — С. 235.
  18. Мудрість народна. Грузинські прислів'я та приказки. — С. 119.
  19. Гамсахурдіа К. Правиця великого майстра. — С. 124.
  20. Там само. — С. 173.
  21. Мішвеладзе Р. А. Новели. — С. 6.
  22. Лордкіпанідзе К. О. Безсмертя. — С. 92.
  23. Там само. — С. 292.
  24. Там само. — С. 112.
  25. Гамсахурдіа К. Правиця великого майстра. — С. 71.
  26. Мудрість народна. Грузинські прислів'я та приказки. — С. 57.
  27. Лордкіпанідзе К. О. Безсмертя. — С. 254.
  28. Гамсахурдіа К. Правиця великого майстра. — С. 34.
  29. Цереталі А. Вибрані твори. — С. 187.
  30. Там само. — С. 172.
  31. Гамсахурдіа К. Правиця великого майстра. — С. 32.
  32. Там само — С. 86.
  33. Церетелі А. Вибрані твори. — С. 187.
  34. Коркія Р. К. Зелене шатро // Перекл. Г. Наморадзе. — К., 1963. — С. 48.
  35. Церетелі А. Вибрані твори. — С. 66.
  36. Гамсахурдіа К. Правиця великого майстра. — С. 183.
  37. Лордкіпанідзе К. О. Безсмертя. — С. 76.
  38. Мішвеладзе Р. А. Новели. — С. 5.
  39. Лордкіпанідзе К. О. Безсмертя. — С. 71.
  40. Грузинські прислів'я та приказки. — С. 23.
  41. Лордкіпанідзе К. О. Безсмертя. — С. 195.

Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.