Українське мовознавство/32-33/Фонетико-графічна адаптація грузинської лексики в українській мові

Матеріал з Вікіджерел

Яна Ільницька,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ФОНЕТИКО-ГРАФІЧНА АДАПТАЦІЯ ГРУЗИНСЬКОЇ ЛЕКСИКИ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

При входженні в українську мову грузинських слів відбувається їх адаптація на фонетичному, граматичному та семантичному рівнях. Проблема функціонування в українській мові грузинської лексики досі не була предметом лінгвістичного аналізу. Проте, зважаючи на досить велику кількість грузинських лексичних одиниць в українських текстах (і, відповідно, в українській графіці), важливим видається уточнити і впорядкувати принципи їх передачі. Фонетична адаптація зумовлена різницею фонологічних систем грузинської та української мов. Розглянемо цей процес на матеріалі творів грузинської літератури, перекладених українською мовою.

Для системи зімкнених та африкативних приголосних грузинської мови характерна кореляція за дзвінкістю/глухістю та глоталізованістю/неглоталізованістю, для фрикативних — тільки за дзвінкістю/глухістю.

Подамо систему грузинського консонантизму у вигляді таблиці.[1] Жирним курсивом позначаємо фонеми, відсутні в українській мові, у квадратних дужках — фонеми, відсутні в грузинській мові, але наявні в в українській.

зімкнено-проривні африкати фрикативні сонорні
лабіальні b p p’ [f] m
y
дентальні d t t’ dz c c’
dž č č’
z s
ž š
n l
r
задньоязикові g k k’
q’

v x

h
фарингальні
ларингальні

Бачимо, що в українській мові відсутні 8 грузинських приголосних фонем, а в грузинській — 1 українська (не враховуючи відсутньої у грузинській мові кореляції за твердістю/м'якістю).

Розглянемо, як грузинські слова передаються в українських текстах. У грузинській графіці слова перевірені за словниками[2], подаються у латинській транскрипції[3].

При фонетико-графічній адаптації грузинських слів в українській мові звуки, відсутні в останній, замінюються артикуляційно (чи акустично) найближчими, а на письмі передаються відповідними літерами. Грузинські глоталізовані передаються українськими глухими, як і грузинські глухі:

mutaka мутака — кругла подушечка. Проведи лжекнягиню в хижку і дай їй килим, мутаку та постелю.[4]

t’urpa турпа — гарний, чудовий. Життя і щастя тобі, мій турпо.[5]

derepani дерепані — коридор, широкий балкон по всьому фасаду одноповерхової оселі з піддашком. Чистий, ахайний, він весь, од дерепані до воріт, поріс буйною зеленою травою.[6]

sap’alne сапалне — 1. в'юк: 2. міра вина, бл. 5 гектолітрів. Казали, що і в найбільш неврожайні роки вдова продавала не менш як три сапалне вина.[7]

Грузинський глухий лабіальний /p/ може передаватися українським фрикативним ф, особливо в словах, які в грузинській мові є запозиченнями зі зміною оригінального /f/ на /p/.

mapraši мафраш або мапраша — великий лантух з килимової тканини. Все це вона згорнула спочатку в гаптоване синє покривало, потім у килим і перев'язала мотузками, немов мафраш.[8] Георгій глянув на постелю, доріжки, вашкарани, мапраші, келихи китайські й іранські вази.[9]

pirmani фірман (перс.) — указ султана. Є там один чоповік, слово якого для Мосе Гдзеладзе все одно що фірман.[10]

Таким чином, адаптація може відбуватися за одним із двох принципів: за фонологічним (передавати грузинські звуки найбільш артикуляційно близькими українськими — тоді дві грузинські лабіальні фонеми передаватимуться однією українською) або за системним (для трьох серій грузинських лабіальних фонем використовувати три серії українських: грузинській дзвінкій /b/ відповідатиме українська дзвінка /б/, грузинській глоталізованій /p’/ — українська глуха /п/, грузинській глухій /p/ — українська фрикативна /ф/. При цьому набувається можливість одно-однозначних відповідностей між грузинськими та українськими лабіальними приголосними, але зменшується фонологічна подібність). Для дентальних фонем одно-однозначних відповідностей досягти неможливо.

Особливої уваги заслуговують грузинські задньоязикові. Три грузинські фонеми (/k/, /k’/ і /q’/) передаються найбільш артикуляційно близькою українською фонемою /к/ (графічно — к), об'єднуючись за ознакою “недзвінкості”:

kalbat’ono калбатоно — шанобливе звертання до жінки. Дай вам Боже вік довгий, калбатоно![11]

kvevri квеврі — великий глек, у якому зберігають у землі вино. Усе село зеходилося мити, чистити, шкребти і квеврі і давильні.[12]

k’aba каба — верхній одяг. Хай Бог зганьбить і вас, і вашого палавана! — знову повернувся обурений пан […] і , вимахуючи […] чорно-синім рукавом своєї каби, кидав в обличчя всім свій гнів і прокльони.[13]

k’ok’a кока — 1. великий глек; 2. міра вина у 1.5-2 відра. Починаючи роботу, Арсен устиг передати вдові золотий і звелів їй купити два барани й три коки вина, а решту залишити собі.[14]

За допомогою літери г передаються грузинські /γ/ та /g/:

γomi гомі — різновид проса; кашу з гомі споживають у Грузії замість хліба. Над вогнем висів казанок з гомі, з якого стирчала копистка, поруч із нею дерев'яна ложка.[15]

γmertmani гмертмані — їй-богу. Гмертмані, но можу змовчати.[16]

godori годорі — висока циліндрична плетена корзина. То були не чоботи, а справжні годорі, і мала Пацурія могла б у один з них залізти по шию.[17]

gamardžoba гамарджоба — вітання; буквально: “Бажаю тобі перемоги!” Хай під тим гризуном, що втратив самолюбство, заладеться земля, хай він не почує товариського “гамарджоба”![18]

genacvale генацвале — ласкаве звертання; дослівно: нехай я заміню тебе (в біді). Маєток, господарство, генацвале, всюди потрібні око та вухо.[19]

Грузинський /g/, на наш погляд, слід передавати українською літерою ґ, тобто: ґодорі, ґамерджоба, ґенацвале. Якщо питання передачі у словах, запозичених з індоєвропейських мов, українським ґ звука, який позначається літерою /g/, є досить неоднозначним, у випадку грузинської мови маємо іншу ситуацію.

У більшості сучасних індоєвропейських мов наявні три серії задньоязикових звуків: найбільш поширеною є система дзвінкий (/g/), глухий (/k/), фрикативний (у більшості мов глухий /x/, у деяких, як, наприклад, у чеській, дзвінкий /γ/), у грецькій мові система глухий к /k/, фрикативний дзвінкий у /y/, фрикативний глухий х /x/ — теж триелементна. Система ж українських задньоязикових приголосних — чотириелементна: 2 проривних (дзвінкий ґ /g/, глухий к /k/) та 2 фрикативних (дзвінкий г /γ/, глухий х /x/, але один із елементів (дзвінкий проривний) перебуває на периферії фонологічної системи. Тому є можливість передавати іншомовні слова або за фонологічним принципом (найбільш артикуляційно близьким звуком, використовуючи всі чотири серії), або за етимологічним принципом (й описувати триелементні іншомовні системи за допомогою трьох українських, які не мають обмежень у самій українській мові).

У питанні передачі українською мовою грузинської лексики цієї проблеми нема, оскільки у грузинській мові наявні всі чотири українські задньоязикові фонеми, і крім того, ще 2 недзвінкі глоталізовані і ще одна фрикативна.

Глоталізовані африкати /č’/, /c’/ теж не відрізняються в українській мові від глухих /č/, /c/:

čust’i чусти — легке, м'яке шкіряне взуття. […] грузини — в коротких чохах, на ногах — обмотки й легкі чусти […].[20]

čapi чапі — 1. міра рідин, приблизно 18 літрів; 2. такого ж розміру водоніс, великий глиняний глек. А так чого мені ще треба: пузо у мене — як на доброго п'яницю, ввійде й чотири чапі вина.[21]

mč’adi мчаді — кукурудзяний корж. Подоїв козу, розпалив вогнище, спік мчаді.[22]

nacvali нацвалі — помічник старшини на селі. До неї в двір не сміє поткнутися ні нацвалі, ні осавул, ба навіть у важливій справі.[23]

sac’naxeli сацнехелі — дерев'яне корито, в якому чавлять виноград. В одному кутку підвалу стояв величезний сацнехелі.[24]

Таким чином, складність фонетико-графічної адаптації грузинської лексики в українській мові зумовлена як внутрішньомовними чинниками (різницею фонологічних систем), так і відсутністю опрацювання лінгвістичних принципів цієї адаптації.

——————

  1. Дзидзигури Ш., Чанишвили Н. Грузинский язык // Языки мира: Кавказские языки / Отв. ред. М. Алексеев. — М., 2001. — С. 20 — 59, Чикобава А. С. Грузинский язык // Языки народов СССР. — М. 1967. — Т. IV. Иберийско-кавказские языки. — С. 29 — 61;
  2. Ахвледиани Г. С. Топуриа В. Т. Грузинско-русский словарь. — Тбилиси, 1990. Голетиани Г. Г. Грузинская лексика у русском языке. — Тбилиси, 1982. Русско-грузинский словарь: В 3-х т. — Тбилиси, 1956, 1958, 1959. Adamia N. Georgisch-deutsches Wörterbuch. — Tbilisi, 1963;
  3. Гамкрелидзе Т. В., Иванов Вяч. Вс. Индоевропейский язык и индоевропейцы. Реконструкция и историко-типологический анализ праязыка и протокультуры. в 2-х ч. - Ч. I. Структура общеиндоевропейского языка. — Благовещенск, 1998. — 428 с.
  4. Чавчавадзе І. Г. І це людина? Вдова Отарашвілі: Повісті / Пер. О. Синиченка. — К., 1964, — С. 95;
  5. Там само. — С. 24;
  6. Там само. — С. 154;
  7. Там само. — С. 156;
  8. Там само. — С. 195;
  9. Гамсахурдіа К. Правиця великого майстра / Пер. О. Синиченко — К., 1971. — С. 183;
  10. Чавчавадзе І. Г. — С. 75;
  11. Там само. — С. 34;
  12. Там само. — С. 212;
  13. Джавахішвілі М. Арсен з Марабди / Пер. О. Сороки та Г. Наморадзе. - К. 1971. — С. 18;
  14. Там само. — С. 264.
  15. Кіачелі Л. Гварді Бігва / Пер. С. Голованіський. — К., 1969. — С. 117;
  16. Джавахішвілі М. — С. 189;
  17. Лордкіпанідзе К. О. Безсмертя. Повісті та оповідання / Пер. О. Синиченка. — К., 1978. — С. 148;
  18. Коркіа р. К. Зелене шатро / Пер. Г. Наморадзе. — К., 1963. — С. 139;
  19. Чавчавадзе І. Г. — С. 20;
  20. Джавахішвілі М. — С. 120;
  21. Чавчавадзе І. Г. — С. 148;
  22. Кіачелі Л. — С. 147;
  23. Чавчавадзе І. Г. — С. 147;
  24. Хундадзе Н. Т. На бистрині: Роман та оповідання / Пер. О. Н. Мушкудіані. — К., 1985, — С. 32.

Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.