ГРІШНИК.
В далекій стороні — в якій, про те не знаю:
Мабуть в Німеччині, а може і в Китаї, —
Хтось разом оженивсь на трьох жінках.
Загомонів народ, почувши гріх великий;
Жінки голосять так, що страх!
„Глянь, що це коять чоловіки!
Як їм по три нас можна брать,
Так хай позволять нам держать їх хоч по п'ять!
Гвалтують, сказано, на-всправжки цокотухи.
Ось цяя вісточка і до царя дійшла,
А царь був, мабуть, не макуха, —
Розлютовався він і злість його взяла.
„О! почекайте лиш, не буде в ваc охоти
За живота чортам служить!“
Царь грізно загукав і люльку став палить,
І в люльку пхав огонь, і люлька гасла в роті;
А далі схаменувсь, за радою послав.
Як слідує, в празничному наряді
Пред очі царськії совіт вельможний став.
Царь двічі кашлянув, рукою ус розгладив
І річ таку премудрую сказав:
„Пребеззаконія на світі завелися,
А гірше — що в моїй землі!
Мені до уст сьогодні донесли —
Один паливода (і царь перехристився)
На трьох жінках женився.
Щоб царству цілому за його не терпіть
Біди од праведного неба,
Його вам осудити требає,
І смерть страшну йому зробить.
Хай царству усьому в науку
Він витерпить такую муку,
Щоб з ляку більш ніхто в такий не вскочив гріх.
Крий Боже, щоб над ним хто з вас змилосердився!
Щоб луснув я, щоб я до вечера сказився,
Коли не поведу на шибеницю всіх!“
Як річ таку суддя дослухав,
Низенько поклонивсь, потилицю почухав,
І ну з підсудками про діло мизкувать.
Над ним морочились трохи не тиждень цілий,
І так між себе присудили,
Щоб Грішнику тому всіх трьох жінок оддать.
Народ сміявсь і всі були в заботах,
Що раду перевіша царь.
Аж завтра дивляться — а та погана тварь,
Той Грішник сам себе повісив на воротях!…
|
