Універсал Івана Скоропадського «Про переклад „книгъ правнихъ“» від 16 травня 1721 року

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кіевская старина. Том XVII (1887
Універсал Івана Скоропадського «Про переклад „книгъ правнихъ“» від 16 травня 1721 року (Звишменованный гетманъ рукою власною) (1721
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Див. також: Универсалъ гетмана Скоропадскаго о переводѣ „книгъ правнихъ“ на малорусскій языкъ • Цей текст написаний неадаптованим гражданським шрифтом.

Всѣмъ, кому колвекъ о томъ вѣдати належитъ, особливе пану полковникови гадяцкому, зъ старшиною его полковою и сотниками, симъ нашимъ объявляемъ унѣверсаломъ, ижъ зайшолъ насъ премощнѣйшій царского священнѣйшого величества, государя нашего всемилостивѣйшого указъ таковой, дабысмо повелѣли правніе книги, зъ которихъ зде въ Малороссіи всякіе справи судими бываютъ, а именно Саксона, Статутъ великого князства литовского и Порядокъ, зъ полского діаліекту на наше руское виложити нарѣчіе; якое монаршое мы исполняючи повелѣніе, назначаемъ на исправленіе того дѣла п.п. Александра Ситенского, писара полкового гадяцкого и Захарія Рощаковского, знатного товариша войскового, которіе повинни неотложно книгу правную Саксона, разобравши по секстерне, перекладати на здѣшнее нарѣчіе. У помощъ зась для писаня опредѣляемъ писцовъ Андрѣя Пѣщанского и Григорія Балясного, бывшихъ при судій енералномъ, такожъ писара городового опошнянского. А болше, если того будетъ указовать потреба, позволяемъ имъ же п.п. Ситенскому и Рощаковскому, когда могутъ въ томъ гадяцкомъ полку зъ годнихъ до переписки усмотрѣвши въ школахъ, чили где инде, употребити. А переложивши скилка секстерновъ, заразъ оніе сюда, къ намъ, оніе прислати повинни. Въ чомъ абы имъ п.п. Ситенскому и Рощаковскому, где надлежатиметъ, свѣдчана была неотмовная помощь, особливе въ зисканю писцовъ, пилно рейментарско упоминаемъ и приказуемъ. Данъ въ Глуховѣ, мая 16, року 1721.

А на препитаніе тихъ писцовъ и на папѣръ вираженному въ семъ нашемъ указѣ дѣлу потребнихъ, мѣетъ панъ господарь гадяцкій зъ нашей покуховнихъ, до скарбу войскового вибираючихся, по слушности и по потребѣ приказать видавати, повелѣваемъ.

Звишменованный гетманъ рукою власною

Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у всьому світі.


Цей твір перебуває у суспільному надбанні у всьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1923 року і автор помер щонайменше 100 років тому.