Перейти до вмісту

Ухвала Тернопільської міської ради від 28.07.1992

Матеріал з Вікіджерел
Ухвала Тернопільської міської ради від 28 липня 1992 року Про герб міста Тернополя
Тернопільська міська рада
1992


ТЕРНОПІЛЬСЬКА МІСЬКА РАДА НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ
ДВАДЦЯТЬ ПЕРШОГО СКЛИКАННЯ
ЧОТИРНАДЦЯТА СЕСІЯ
У Х В А Л А

від 28 липня 1992 року

Про герб міста Тернополя.

Міська Рада народних депутатів

У Х В А Л И Л А:

1. Скасувати рішення виконкому Тернопільської міської Ради народних депутатів від 29 жовтня 1982 року № 778 "Про герб міста Тернополя".

2. Затвердити герб міста Тернополя в такому вигляді:

На чотирикутному щиті французької форми геральдичні фігури - стилізоване зображення Старого замку і знак Леліва /шестипроменева зірка над півмісяцем/.

Вважати його головним елементом великого герба міста. /кольорове та схематичне зображення герба додається/.

3. Герб міста Тернополя є твором, на який авторське право має виключно Тернопільська міська Рада народних депутатів. Використання зображення герба без дозволу міської Ради забороняється.

4. Міській адміністрації до 1 січня 1993 року забезпечити встановлення герба Тернополя на фасадах адміністративних будинків міської Ради народних депутатів, Будинку зв'язку, залізничного та автобусного вокзалів, аеропорту, при в'їздах в місто Тернопіль.

5. Контроль за виконанням даної ухвали покласти на постійну комісію міської Ради х питань культури та національного відродження.

Голова міської Ради
народних депутатів

В.НЕГОДА

Джерела

[ред.]


Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:

  • вираження народної творчості (фольклор);
  • акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).