Хто це вони такі?
| Хто це вони такі? пер.: Осман Акчокракли |
|
Живуть серед лісів, а нема в них і поліна дров, чим затопити.
Живуть коло води, а що-дня буває так, що й води напитися не можна.
Хлібороби вони, сіють хліб, а нема борошна, чим погодуватися...
То — татари, свої кримські люди,
То — ми, сини цього рідного краю!
Треба знаття-науки, а нема грошей на науку,
Язика з'язано, говорити не можуть.
Нема в них з чого жити, хіба що з повітря...
То — татари, свої кримські люди,
То — ми, сини цього рідного краю!
Була в них колись чимала земелька, та не стало її.
Було їм колись право жити, та вже тому праву край!
Голоднеча в них тепер, а колись були добрі достатки...
То — татари, свої кримські люди,
То — ми, сини цього рідного краю!
Було їх тут колись мільйон та й ще пів-мільйона;
Теперечки їх обмаль, добре як тисяч з двісті.
Та й тим здебільша нема де притулитися...
То — татари, свої кримські люди,
То — ми, сини цього рідного краю!