Перейти до вмісту

Червоний заспів (1922)/Революція

Матеріал з Вікіджерел
Червоний заспів
Василь Чумак
під ред. В. Блакитного

Революція
• Інші версії цієї роботи див. Революція Харків: ЦК КСМУ, 1922

РЕВОЛЮЦІЯ.

 
I.
Вранці — проміню весінній,

вранці — зважно молодий —
на шпилі, на височині
з льоху темних приведи.

 Ось: повстали під'яремні,
 плине повінь — лєгіон.
 Килими зеленоземні
 у гірляндах житніх грон.

II.
Він угадав свою мету:

стремить до неї навпростець,
і кожний бій його сердець
несе — весну в цвіту.

 Прямуй же страднику святий:
 Твої шляхи—широко розляглись,
 твої пісні далеко розлились,
 в твоїх словах — вогонь мети.

III.
Не спочивайте: ще не час!

Нехай останній промін згас —
самі запалимо вогні —
і в стумі витворимо дні!

На кремінь — крицю: буде світ!
Ми непохитні, мов граніт.
Ми йдем і йдем, несем вогні,
і творим блиск, і творим дні!

IV.
Доволі! Кільцями ланцюг:

тріпоче прапор соколиний!
Вони спинить хотіли рух,
але ми линем, линем, линем,
і наш завзято кутий гимн
ширяє срібні блискавиці.
Туди — в червоні береги —
з низин. Туди. Ми — крила! Птиці!

V.
На площі — в юрми — на мітінг

вінки несіть — вінки й гірлянди
з тремтінь — мигтінь
революційних прядив.
На площі — на мітінг — на брук!
І завтра — вірте — швидко — завтра
святкує всесвіт бурю — гру
Пала, пала з півоній ватра.