Чортківський костел святого Станіслава і домініканський монастир: становлення та Перша світова війна

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чортківський костел святого Станіслава і домініканський монастир: становлення та Перша світова війна (2018
Володимир Добрянський
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Джерело: Добрянський В., Чортківський костел святого Станіслава і домініканський монастир: становлення та Перша світова війна // Землі Опілля в історико-культурному розвитку України. Доля історико-архітектурної спадщини західноукраїнських земель у часи Першої світової війни та революційних подій 1917-1921 рр. Тези доповідей і повідомлень VI Всеукраїнської наукової конференції. 18 жовтня 2018 року / Надія Волинець, Володимир Парацій. - Бережани, 2018. - 25-27 с.

Володимир Добрянський

Чортківський костел святого Станіслава і домініканський монастир: становлення та Перша світова війна

Історія людського суспільства - це історія постійних кровопролитних воєн та воєнних конфліктів, які виникали на підґрунті політичних претензій сфер впливу на територію, релігійних, етнічних, племінних та міжнаціональних суперечностях. Наслідки кожної війни супроводжуються як великим кровопролиттям і людськими жертвами, так масштабною гуманітарною катастрофою, оскільки завжди руйнуються старожитності та пам’ятки давнини. В цьому контексті — Перша Світова війна не виняток.

Період мирного затишшя XVIII-XIX ст. позначився на економічному піднесенні і зростанні чисельності жителів Чорткова. Згідно перепису, станом на 1900 рік, у місті проживало 12838 чоловік, з них: 3923 греко-католиків, 4411 римо-католиків та 4017 мойсеїв. Звісно, що така велика чисельність католицького населення міста уже не змогла вміщати в храмі всіх віруючих. Тому було прийняте рішення розширити і розбудувати костел. Для того, щоб розробити архітектурний план і втілити це будівництво, було запрошено професора Ягелонського університету Яна Саса Зубрицького. До речі, він уродженець містечка Товсте (Тлусте) Заліщицького повіту. Ним був розроблений архітектурний план костелу в стилі надвіслянської неоготики, будівництво якого почало реалізуватися із 1903 року і завершилося перед Першою світовою війною. В ході будівництва храму було знесено частину колишнього оборонного муру, вхідну надбрамну дзвіницю та старий кам’яний костел. А зі східного боку збудовано новий домініканський монастир.

Неготичний костел святого Станіслава у Чорткові за своєю величністю не має аналогів в Україні. Оскільки ця неповторна споруда була збудована напередодні Першої світової війни, виникає запитання: чи зазнала тоді руйнувань?

Чортків російські війська зайняли 22 серпня 1914 року і утворили тут воєнну адміністрацію. Як не дивно, але костел святого Станіслава не зазнав руйнування. Перш за все було кілька суттєвих обставин. По-перше, це географічне місце розташування міста, яке знаходилося в глибокій каньйоноподібній долині р. Серет. Тобто, воно не розташоване десь на рівнинному плато, на якому культові споруди буж найвищими географічними точками, із яких велося коригування вогню й ставилися опорні вогневі точки, завдяки яким можна було зупинити просування противника у місцевості. Костел святого Станіслава хоча був найвищою спорудою міста, але його ефективність для використання в воєнних цілей була малоефективна По-друге, кляштор та костел продовжували функціонувати, там надалі знаходилися бібліотека та архів. Звісно, що найбільш цінні речі та предмети були надійно сховані, аби уникнути пограбування. Для потреб воєнної промисловості росіяни зняли дзвони, залишився тільки найбільший, якого не змогли демонтувати із високої башти.

У 1917 році Східна Галичина знову перейшла до Австро-Угорщини. В ніч із 25 на 26 липня сюди ввійшли австро- угорські війська. Згодом, в костел повернули дзвони, але німці розбили на частини найбільший дзвін (який не вдалося зняти росіянам) та відправили на переплавку. Таким чином, суттєвого руйнування у роки Першої світової війни кляштор та костел святого Станіслава у місті Чорткові не зазнав. Більше знищення відбулося у роки Другої Світової війни та за часів радянщини. Нинішній час характеризується, на жаль, також тотальним знищенням старожитн остей та під виглядом «реконструкції» руйнуються давні архітектурні пам’ятки нашої історії.

А що стосується костелу, то 21 лютого 2017 року він явив теперішнім робітникам, які працювали під час ремонтних робіт у новому монастирі, цікаві знахідки. Працюючі помітили під дахом два металеві предмети, схожі на артснаряди. Оглянувши місце знахідки, працівники піротехнічної служби МНС встановили, що це снаряди калібру 76 та 105 мм, які виявилися без детонатора. Аналогічно, снаряд замурований у домініканському костелі колишнього міста Червоногород, нині село Нирків Заліщицького р-ну. На Бережанщині, в стіні оборонного костелу с. Біще, залишилася вм’ятина в стіні від ядра гармати . Подібна ситуація спостерігається у багатьох костелах на території Польщі. В готичних кафедральних соборах Вроцлава, Ясної Гори та Варшави є замуровані ядра і снаряди від гармат. У нашому випадку, вмонтовані у стіни костелів і монастирів ядра та снаряди не відповідають твердженням, що вони піддавалися руйнуванню артилерії під час воєнних дій. По всій ймовірності домініканці їх вмонтовували із символічною та сакральною метою - вони є символом нескореності, віри та Божої опіки. Таке ж значення мали чотирьохгранні скляні фляшки-штофи, які були навмисне розбиті і замуровані в бійницях головного обводового оборонного муру Чортківського костелу та кляштору. їх було виявлено і обстежено у 2017 році під час проведення рятівних археологічних розкопок.