Струни/Том 1/Чумак

Матеріал з Вікіджерел
< Струни‎ | Том 1(Перенаправлено з Чумак)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чумак.

Іде чумак заморений, курою покритий,
Іде шляхом-Сагайдаком помимо ракити.
Не бб чумак волів своїх, бичем не махає,
Іде собі та ввічливо ракиті гукає:

«Ракитож ти, ракитонько рясне твоє листя,
Сховай мене й волів моїх до себе в захистя!
Один я йду, товаришів шукав, так не має;
Старі степи зруйновано, й чумак вимирає».

Гука чумак закурений, а ястреб з ракити
Одвічує: «Широкий степ, та тісно прожити!
Колодезя рандовані, вода висохає;
В зли ідуть, та все ревуть, що паші немає».

Гей, гей воли, воли мої, воли круторогі!
Покопані, поорані чумацькі дороги.
Ужеж по тих доріженьках нам хур не возити,
В останнє ми до Криму йдем, тай годі ходити.