Шепетівка

Назви: Шепетівка, Шепетовка

Засновано:

Перша письмова згадка: 1587

Знято з обліку:

Підпорядкування: Шепетівська міська громада

•  Вікістаття •  Категорія •  Цитати •  Вікідані

Архіви Географічний покажчик — Шепетівка

Вікістаття •  Категорія •  Цитати •  Вікідані

Шепетівка — сторінка географічного покажчика архівних джерел, пов'язаних із містом Шепетівка.

Матеріали згруповано за державною та адміністративно-територіальною належністю населеного пункту на час створення документа. Для конфесійних джерел окремо зазначено храм, парафію або релігійну громаду.

Перша відома на сьогодні письмова згадка про Шепетівку датується 1587 роком. У документах Кременецьких гродських і земських книг село Шепетівка згадане у складі Кременецького повіту Волинського воєводства.^[1]

Варіанти назви

Під час пошуку в архівах варто враховувати історичні варіанти написання назви:

Мова / традиція	Назва
Українська	Шепетівка
Польська	Szepetówka
Російська	Шепетовка
Німецька	Schepetowka

В архівних описах можливі також інші орфографічні форми та транслітерації.

Адміністративна хронологія

Період	Держава / юрисдикція	Адміністративна належність
1587–1793	Корона Королівства Польського / Річ Посполита	Волинське воєводство → Кременецький повіт
1648–1649	паралельно — козацький полково-сотенний устрій	Волинський полк → Шепетівська сотня
1793–1795	Російська імперія	Ізяславське намісництво
1795–1796	Російська імперія	Волинське намісництво
1796–1866	Російська імперія	Волинська губернія → Заславський (Ізяславський) повіт
1866–1917	Російська імперія	Волинська губернія → Заславський (Ізяславський) повіт → Шепетівська волость
1917–1920	Українська Центральна Рада / Українська Держава / УНР / радянська влада	адміністративна та державна належність неодноразово змінювалася
1920–1923	УСРР	старий губернсько-повітовий поділ; Волинська губернія → Ізяславський повіт
1923–1930	УСРР	Шепетівська округа → Шепетівський район
1930–1932	УСРР	Шепетівський район
1932–1937	УСРР	Вінницька область → Шепетівський район
1937–1941	УРСР	Кам'янець-Подільська область → Шепетівський район
1941–1944	Німецька окупація	Шепетівський гебіт
1944–1954	УРСР	Кам'янець-Подільська область → Шепетівський район
1954–1991	УРСР	Хмельницька область → Шепетівський район
від 1991	Україна	Хмельницька область → Шепетівський район

Корона Польська / Річ Посполита

Період у покажчику: 1587–1793

Адміністративна належність: Волинське воєводство → Кременецький повіт

У 1619 році Шепетівка отримала статус містечка та Магдебурзьке право.^[1]

У XVII–XVIII століттях містечко перебувало у володінні різних магнатських родів. У 1673 році Шепетівка перейшла до Любомирських, від 1703 року — до Сангушків, а після поділу маєтностей 1774 року дісталася князю Ієроніму Сангушку.^[1]

Козацький полково-сотенний устрій

Період: 1648–1649

Адміністративна належність: Волинський полк → Шепетівська сотня

Козацький полково-сотенний устрій у цей період існував паралельно з адміністративною системою Речі Посполитої. За даними енциклопедичної літератури, восени 1648 року козацька залога Шепетівки стала основою Шепетівської сотні Волинського полку.^[2]

У липні 1649 року Шепетівку було спалено загонами белзького воєводи за підтримку військ Богдана Хмельницького.^[1]

Храми та релігійні громади

Конфесія	Храм / громада	Період	Відомості
Греко-католицька (унійна)	Архангело-Михайлівська церква	від 1792	Дерев'яний храм на кам'яній основі, закладений 1792 року в ім'я Архістратига Михаїла за благословенням унійного єпископа Стефана Левенського. Первісно церква була унійною.[3]

Відомості про інші християнські та юдейські громади Шепетівки цього періоду потребують подальшого опрацювання архівних джерел.

Архівні документи

Рік	Документ	Парафія / громада	Архів / шифр	Джерело
1587	Перша відома письмова згадка про Шепетівку. Витяг із Кременецьких гродських і земських книг	—	Національний архів у Кракові архівний шифр оригіналу потребує уточнення	Відомості
1778	Документ із комплексу маєткових матеріалів князів Сангушків, складений у Шепетівці	—	Національний архів у Кракові Archiwum Sanguszków 29/637/0/1.3/6925/1	Szukaj w Archiwach

Російська імперія

Період: 1793–1917

Після другого поділу Речі Посполитої 1793 року Шепетівка увійшла до складу Російської імперії.^[1]

1793–1796 — намісництва

1793–1795: Ізяславське намісництво. 1795–1796: Волинське намісництво.

Ізяславське намісництво було створене після приєднання частини земель Речі Посполитої до Російської імперії. До 1795 року адміністративним центром був Ізяслав; після перенесення центру адміністративна одиниця отримала назву Волинського намісництва.

1796–1866 — Волинська губернія

Адміністративна належність: Волинська губернія → Заславський (Ізяславський) повіт

У назвах архівних описів та довідників трапляються обидві форми — «Заславський повіт» та «Ізяславський повіт». При пошуку матеріалів Шепетівки доцільно перевіряти обидві назви.

1866–1917 — Шепетівська волость

Адміністративна належність: Волинська губернія → Заславський (Ізяславський) повіт → Шепетівська волость

У 1866 році Шепетівка стала волосним центром. До Шепетівської волості входило 13 сіл.^[1]

Храми та релігійні громади

На початку XX століття в Шепетівці документально фіксуються православна церква, римо-католицький костел та синагога.^[1]

Конфесія	Храм / громада	Період	Відомості
Православна	Архангело-Михайлівська церква	від кінця 1794	Храм споруджено 1792 року як унійний. Наприкінці 1794 року унійний священник Петро Пузековський залишив парафію, а його місце посів православний священник Федір Гошкевич. У 1892 році відзначалося сторіччя храму.[3]
Римо-католицька	Філіальний мурований костел	1859–1939	Мурований римо-католицький храм споруджено 1859 року. У 1939 році радянська влада його закрила та знищила. Історичний титул храму 1859 року потребує окремого підтвердження.[4]
Юдейська	Велика синагога	1820–1840-ві — XX ст.	Мурована Велика синагога була споруджена у першій половині XIX століття. Збереглися історичні фотографії споруди 1912–1914 років.[5]

Архівні документи

Рік	Документ	Парафія / громада	Архів / шифр	Джерело
1798	Метричні книги православних церков Заславського повіту Шепетівка — стор. 265	Православна парафія Шепетівки	ДАЖО Ф. 1, оп. 74, спр. 43	Переглянути
1799	Метричні книги Заславського повіту Шепетівка — стор. 236	Православна парафія Шепетівки	ДАЖО Ф. 1, оп. 74, спр. 44	Переглянути
1802	Сповідальні відомості православних церков Заславського повіту Шепетівка — стор. 647	Православна парафія Шепетівки	ДАХмО Ф. 316, оп. 1, спр. 39	Переглянути
1874	Метричні книги православних церков Заславського повіту Шепетівка — арк. 738	Православна парафія Шепетівки	ДАЖО Ф. 1, оп. 86, спр. 42	Переглянути
1892	«Церковно-приходское торжество в м. Шепетовке Заславского уезда» — опис сторіччя Архангело-Михайлівської церкви та відомості з історії парафії	Архангело-Михайлівська православна парафія	«Волынские епархиальные ведомости», грудень 1892	Опис і витяги
1912	Сповідальні розписи православних церков Заславського повіту	Православна парафія Шепетівки	ДАЖО Ф. 1, оп. 74, спр. 169	Переглянути справу
1913	Сповідальні розписи православних церков Заславського повіту	Православна парафія Шепетівки	ДАЖО Ф. 1, оп. 74, спр. 171
1915	Метрична книга Шепетівського костелу	Римо-католицька громада	ДАХмО Ф. 17, оп. 2, спр. 47а	Переглянути

1917–1920 — період зміни влади

У 1917–1920 роках державна влада у Шепетівці неодноразово змінювалася. У різний час тут діяли органи Української Центральної Ради, Тимчасового уряду, радянської влади, Української Держави гетьмана Павла Скоропадського та Директорії УНР; місто неодноразово переходило під контроль різних військових сил.^[1]

Через це документи цього періоду доцільно класифікувати не лише за територіальною належністю, а насамперед за датою та установою-фондоутворювачем.

Храми та релігійні громади

У цей перехідний період продовжували існувати релігійні громади, сформовані в попередню добу:

• православна громада;
• римо-католицька громада;
• юдейська громада.

Для кожного конкретного документа конфесійну та адміністративну юрисдикцію слід визначати відповідно до його дати.

Архівні документи

Рік	Документ	Установа / громада	Архів / шифр	Джерело
Документи цього періоду додаються після встановлення точного фондоутворювача та архівного шифру.

УСРР / УРСР

У другій половині листопада 1920 року у Шепетівці остаточно закріпилася більшовицька влада. У березні 1923 року внаслідок адміністративно-територіальної реформи Шепетівка стала центром Шепетівської округи, а 12 червня 1923 року отримала статус міста.^[1]

1920–1923 — губернсько-повітовий поділ

Адміністративна належність: УСРР → Волинська губернія → Ізяславський повіт

У перші роки радянської влади певний час продовжував використовуватися успадкований губернсько-повітовий адміністративний поділ.

1923–1930 — Шепетівська округа

Адміністративна належність: УСРР → Шепетівська округа → Шепетівський район

Адміністративний центр округи: Шепетівка

1930–1932 — районний поділ

Адміністративна належність: УСРР → Шепетівський район

1932–1937 — Вінницька область

Адміністративна належність: УСРР → Вінницька область → Шепетівський район

1937–1941 — Кам'янець-Подільська область

Адміністративна належність: УРСР → Кам'янець-Подільська область → Шепетівський район

Храми та релігійні громади

Конфесія	Храм / громада	Період	Відомості
Римо-католицька	Філіальний мурований костел	до 1939	Храм, споруджений 1859 року, продовжував існувати у перші десятиліття радянської влади. У 1939 році його було закрито та повністю знищено.[4]
Юдейська	Велика синагога	XX ст.	Історична синагога продовжувала існувати як будівля. Її історія радянського періоду потребує подальшого документального опрацювання.[5]
Православна	Архангело-Михайлівська парафія / церква	початок XX ст.	Подальшу долю історичного храму та парафії у 1920–1930-х роках необхідно уточнити за церковними та радянськими архівними документами.

Архівні документи цивільної реєстрації

Після запровадження радянської системи реєстрації актів цивільного стану основним генеалогічним джерелом замість церковних метричних книг поступово стають книги органів РАЦС.

Рік	Документ	Установа	Архів / шифр	Джерело
1923–1946	Книги державної реєстрації актів громадянського стану: народження, шлюби, смерті, поновлені актові записи	Шепетівський районний відділ реєстрації актів громадянського стану	ДАХмО Ф. Р-6437, оп. 1	Перелік справ

Німецька окупація

Період: 1941–1944

4 липня 1941 року Шепетівку зайняли німецькі війська. На початку серпня 1941 року було створено Шепетівський гебіткомісаріат; діяли окружна, міська та районна управи. 11 лютого 1944 року до міста увійшли радянські війська.^[1]

Адміністративна належність у період окупації: Шепетівський гебіт

Документи окупаційних установ слід виділяти окремо від документів радянських органів влади.

Архівні документи

Рік	Документ	Установа	Архів / шифр	Джерело
Окупаційні фонди та конкретні справи додаються після перевірки архівних описів.

Післявоєнний період

1944–1954: УРСР → Кам'янець-Подільська область → Шепетівський район. 1954–1991: УРСР → Хмельницька область → Шепетівський район.

Акти цивільного стану

У фонді Шепетівського районного відділу реєстрації актів громадянського стану збереглися окремі книги, що безпосередньо стосуються міста Шепетівки.

Рік	Документ	Установа	Архів / шифр	Джерело
1944	Книга державної реєстрації актів цивільного стану про народження	м. Шепетівка	ДАХмО Ф. Р-6437, оп. 1, спр. 60	Перелік справ
1944	Книга державної реєстрації актів цивільного стану про народження	м. Шепетівка	ДАХмО Ф. Р-6437, оп. 1, спр. 61	Перелік справ
1944	Книга поновлених актових записів про народження	м. Шепетівка	ДАХмО Ф. Р-6437, оп. 1, спр. 65	Перелік справ
1944	Книга державної реєстрації актів про смерть	м. Шепетівка	ДАХмО Ф. Р-6437, оп. 1, спр. 67	Перелік справ
1944	Книга державної реєстрації актів цивільного стану про шлюб	м. Шепетівка	ДАХмО Ф. Р-6437, оп. 1, спр. 70	Перелік справ
1945	Книги державної реєстрації актів цивільного стану про народження	м. Шепетівка	ДАХмО Ф. Р-6437, оп. 1, спр. 72–73	Перелік справ
1945	Поновлені актові записи про народження	м. Шепетівка	ДАХмО Ф. Р-6437, оп. 1, спр. 77–79	Перелік справ
1945	Книга державної реєстрації актів цивільного стану про смерть	м. Шепетівка	ДАХмО Ф. Р-6437, оп. 1, спр. 84	Перелік справ
1945	Книги актових записів про шлюб	м. Шепетівка	ДАХмО Ф. Р-6437, оп. 1, спр. 87–88	Перелік справ
1946	Книги державної реєстрації актів цивільного стану про народження	м. Шепетівка	ДАХмО Ф. Р-6437, оп. 1, спр. 91–94	Перелік справ
1946	Поновлені актові записи про народження	м. Шепетівка	ДАХмО Ф. Р-6437, оп. 1, спр. 101–102	Перелік справ
1946	Книги державної реєстрації актів цивільного стану про шлюб	м. Шепетівка	ДАХмО Ф. Р-6437, оп. 1, спр. 110–112	Перелік справ

Україна

Період: від 1991 року

Адміністративна належність: Україна → Хмельницька область → Шепетівський район

Сучасні документи органів державної реєстрації та місцевого самоврядування додаються до покажчика лише за умови їх відкритого архівного доступу.

Пов'язані архівні фонди

Архів	Фонд	Зміст
ДАЖО	Ф. 1	Волинська духовна консисторія; метричні книги, сповідальні відомості та інші церковні документи
ДАХмО	Ф. 316	Заславське духовне правління; православні церковні документи
ДАХмО	Ф. 17	Римо-католицькі метричні документи; серед них метрична книга Шепетівського костелу 1915 року
ДАХмО	Ф. Р-6437	Документи органів державної реєстрації актів громадянського стану Шепетівського району

Принципи наповнення сторінки

До таблиць слід додавати документи, які:

1. безпосередньо стосуються Шепетівки;
2. містять окремий розділ, парафію, громаду або список мешканців Шепетівки;
3. створені установою, що діяла у Шепетівці;
4. стосуються Шепетівської парафії, костелу, синагоги або іншої релігійної громади;
5. містять Шепетівку серед населених пунктів справи.

Якщо архівна справа охоплює кілька населених пунктів, у таблиці бажано вказувати конкретний аркуш або сторінку, з якої починаються матеріали Шепетівки.

Для документів 1917–1920 років та інших перехідних періодів державну належність визначати за датою документа і фондоутворювачем, а не лише за старим адміністративним поділом.

Джерела

1. Історія Шепетівки // Офіційний сайт Шепетівської міської ради.
2. Коваленко Сергій. Волинський полк // Україна під булавою Богдана Хмельницького: енциклопедія у 3 томах. — Т. 2. — Київ: Стікс, 2008.
3. Як святкували столітній ювілей православної церкви в Шепетівці у XIX столітті // День за днем.
4. Шепетівка. Костел Воздвиження Святого Хреста // Костели і каплиці України.
5. Шепетівська синагога // Вікіпедія.