Япанська лірика февдальної доби/Примітки

Матеріал з Вікіджерел
ПРИМІТКИ

1. Імператор Юряку, зустрівшись із однією дівчиною, покохав її і дав обіцянку незабаром повернутися, але обіцянки не виконав. Вона, чекаючи на нього, зостарілась і, прийшовши до нього в палац, склала таку „танка“.

2. У даному разі маємо приклад того, що складачі „танка“ в багатьох випадках віддавали більше уваги зовнішній формі, усяким прикрасам та вдалому оперуванню гомонімами, ніж змістові. Через це ми маємо вірш бездоганний з боку техніки і майже позбавлений змісту. Вірш цей побудований виключно на гомонімі: yoru — ніч і yoru — наближатися.

3. Під час війни між Таїра та Мінамото одному з полководців 一 Таїра но Таданорі 一 довелось заночувати під деревом. І з цієї нагоди він склав таку „танка“.

4. У япанській поезії дуже рідко можна зустріти, щоб природі або надприроднім силам надавали людських рис. Ця „танка“ цікава тим, що являє ухил від япанської поетичної традиції.

5. На таку тему можна зустріти багато віршів. Крик півня означає кінець ночі, а разом з тим і те, що закоханим, які вийшли на побачення, треба розлучатися.

6. Щоб мати уявлення про те, за що цінували вірш, треба порівняти вірші на сторінках 74 і 75, написані на одну тему. Ці два вірші були складені на однім із поетичних турнірів X століття. Другий вірш був засуджений через те, шо „квіти, які обсипаються, тут не до речі“. Перший же вірш виграє на техніці, цебто слово „розтоплювати“ є тим словом, що зв'язує вірш і в однаковій мірі стосується і до льоду і до співів, де між одним і другим утворюється взаємний зв'язок. Перекладаючи, ми намагались передати як синтаксичну, так і змістову взаємозалежність четвертого рядка з першою і з другою частиною віршу.

7. У XII віці виходить збірник „Сінкокінсю“ (новий збірник старих пісень). Як і сама назва показує те, це є старі пісні (вірніше старі мотиви), але в новій формі. В цій книжці подано кілька перекладів із „Кокінсю“ та „Сінкокінсю“, де можна помітити переспіви тих самих мотивів.

8. Птиця, подібна до нашої зозулі.

9. Ямато — старовинний япанський край, де тепер за цією назвою маємо провінцію. Назва ця потім поширилась і на всю країну. Так знали Япанію і її сусіди хінці, згадуючи її в своїх літописах ще в II віці до нашої ери. Пізніше, коли за країною прищепилось ім'я Ніппон, або Ніхон, назву Ямато можна зустріти лише в поезії. В данім разі мова мовиться не за провінцію Ямато, а за всю Япанію.