Ясен/Не падав сніг, а сонце стигло

Матеріал з Вікіджерел
Ясен
Майк Йогансен
Баляди
«Не падав сніг, а сонце стигло…»
• Інші версії цієї роботи див. Не падав сніг, а сонце стигло… Харків: Державне видавництво України, 1930

Не падав сніг, а сонце стигло
І нахилялось до землі,
Коли його холодне тіло
У ліс далекий понесли.

Запало сонце, скніла пам'ять
Була мов тиша лісова
Лягла між дикими дубами
Еллана горда голова.

Щоб на весні зелений корінь
Сповинув серце ватажка,
Щоб у леліючі простори
Сочиста виросла рука.

Щоб кленом стала тінь Еллана,
Щоб у землі він не лежав,
Щоб голову його кохану
Уранці промінь привітав.