Я блукав колись по ріднім краю…

Я блукав колись по ріднім краю…

Я блукав колись по ріднім краю

Раю.

І шукав на сім земнім падолі

Долі.

Приблудився під стріхату

Хату.

Там дівчину стрів я винозірку

Зірку.

Промінь ясний ті дівочі

Очі.

Подала мені пом’яту

М’яту.

І на тій моїй пригоді

Годі.

(вірш Лесі Українки написаний на початку 1880 року. )

Першоджерело підтверджується допискою на автографі рукою Олени Пчілки: «Лесин вірш, написаний більше жартома, дуже давно (здається, в 80-ті роки)».

Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Неопубліковані твори, стор. 71.