ґдирати

ґдирати

*Ґди́рати, раю, єш, гл. Пилить (словами), ворчать, придираться. Зоня не плакала, як мама, не ґдирала, як бабуня. Л. Укр.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28