Futur-Extra/Локомотива огні
| ◀ Сьогодні настрій в бляхах сонць | Futur-Extra Локомотива огні |
Тоскно… ▶ |
|
Локомотива огні: то очі і брови
в чорному жінки з мармуром рук.
Крик перед смертю останній і довгий
викинув гуркітний брук.
Троянди! Троянди! Кричали торговці,
панни купляли пурпур і пах…
У вальсах кружляли радіомовці,
харкав у гуму радіо-танк.
І було так тоскно, мов з Азії гуни
мчались на „Бенцах“, шикуючись цим.
А десь у степах, у кобилячі руни
місяць заплітував цинк.
Локомотива огні: то очі і брови
в чорному жінки з мармуром рук.
Крик перед смертю останній і довгий
викинув гуркітний брук.
Коли сонце над містом золоточолове
кинуло жмутом проміння зневаг,
гойдався примарою труп безголовий
і стиснутий пальцями жах.
Трам заіржав: і вдарили дзвони.
Тисячемовні у бризках поем.
І вмить завірюхався темпами спорзко
в сальві породжений день.