(Dumka matery.)
Oj luli, luli, moja dytyno,
W deń i w noczy:
Pidesz, mij synu, po Ukrajini,
Nas kłenuczy.
Synu mij, synu! Ne kłeny tata,
Ne pomjany!
Mene proklatu, ja — twoja maty,
Mene kłeny!..
Mene ne stane, — ne jdy miż ludy
Idy ty w haj:
Haj ne spytaje, j baczyt’ ne bude,
Tam i hulaj!
Najdesz u haji tuju kałynu,
To pryhornyś!…
Bo ja lubyła, moja dytyno,
Jiji kołyś.
Jak pidesz w seła, u tiji chaty,
To ne żuryś;
A jak pobaczysz z ditkamy matir,
To — ne dywyś!
|
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
- Робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1929 року.
- Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Україні, де авторське право діє протягом життя автора плюс 70 років.
- Автор помер у 1931 році, тому ця робота є в суспільному надбанні в тих країнах, де авторське право діє протягом життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути в суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.
|
