ЗЗНРСУСРСР/1935/1/56/Про розформування Мархлєвського і Пулінського районів і про утворення Червоноармійського району Києвської області
| ◀ Про ліквідацію Союзу Автодор СРСР і товариств Автодор в союзних республіках | ЗЗНРСУСРСР/1935/1/56 Про розформування Мархлєвського і Пулінського районів і про утворення Червоноармійського району Києвської області |
Про переіменування Весело-Лопанського району Курської області ▶ |
|
Центральний Виконавчий Комітет Союзу РСР постановляє:
1. Задовольнити клопотання Президії ЦВК УСРР про розформування, у зв'язку з економічною слабістю, незручністю обслужування МТС колгоспів, а також адміністративним черезпіллям, Мархлєвського і Пулінського районів.
2. Утворити із частини сільрад Пулінського району, Новоград-Волинської міськради і Мархлєвського району Червоноармійский район з центром у містечку Пуліні, переіменувавши останнє в Червоноармійск.
У склад Червоноармійского району включити такі сільради:
1) Пулінського району — Вольваховську, Стрибишську, Фрайвальдську, Курганську, Мартинівську, Габровську, Карчівску, Пуліно-українську, Пуліно-німецьку, Пуліно-єврейську, Адамівську, Цветянську, Березово-Гатську, Вязовецьку, Чернявську, Пуліно-Гутську, Кошелівську;
2) Новоград-Волинської міськради — Старо-Майданську, Велико-Лузьку, Короліно-Дерманівську, Курнівську, Тетерську, Соколівську, Очеретинську, Янушівську, Рудокопську, Улашанівську, Генрихівську, Яблонецьку, Вацлав-польську;
3) Мархлєвського району — Нейгейнську, Прутівську, Костянтинівську, Шереметьєвську, Грузовецьку, Олизарську, Неборовську і Білківську.
3. Останні сільради Пулінського і Мархлєвського районів приєднати:
1) до Барашівського району — Будо-Бобрицьку, Сорочанську, Н. Александрівську, Гринтальську, Рад-Боярську і Кримянську (Пулінського району);
2) до Володар-Волинського району — Плисківську, Солодирську (Пулінського району),
3) до Черняхівського району — Олександрівську, Буряківську (Пулінського району), а також одну — Івановичську сільраду Володарсько-Волинського району;
4) до Баранівського району — Саберівську, Ольшанську, Генріхівську, Марьянівську, Явновську, Любарсько-Гутську, Тартаківську, Адамівську, Турівську, Мархлєвську, Дерманівську, Каменно-Бродську, Биківську, Сарнівську, Людвиківську і Дрань-Хатківську (Мархлєвського району);
5) до Житомирскої міськради — Юліанівську, Видумківську, Бабичівську (Пулінського району), Ульянівську, Шиєцько-Будську, Покостівську, Тартачківську, Ново-Заводську, Гуто-Устинівську, Василівську, Ждань-Болярську, Вилківську, Вьюнівську, Соболівську, Жовто-Бродську (Мархлєвського району), а також Колодіївську, Дубовецьку, Садківську, Черемошківську і Березовську сільради Черняхівського району;
6) до Новоград-Волинської міськради: Владинську, Дзикунську, Слободо-Чернецьку і Каменно-Майданську (Мархлєвського району).
Голова ЦВК Союзу РСР Г. Петровський.
Секретар ЦВК Союзу РСР І. Акулов.
Москва, Кремль. 17 жовтня 1935 р.
Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:
- вираження народної творчості (фольклор);
- акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
- розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).
