208
Михайло Петренко. Життя і творчість
Слід зазначити, що Михайло Петренко служив у Лебединському земському суді, що перебував у юрисдикції Міністерства внутрішніх справ. Проте повітовий стряпчий безпосередньо підпорядковувався губернському прокуророві, оскільки ця посада належала до Міністерства юстиції, і титулувався як «высокоблагородие».
Високим наказом, відданим по цивільному відомству 22 січня 1853 р., Михайла Миколайовича за вислугу років нагороджено чином титулярного радника. Зважаючи на те, що черговий чин був присуджений майже з трирічною затримкою з вини інстанції, що займалася даним питанням, старшинство в документах було вказане від 26 листопада 1850 року.
Мабуть, Михайло Петренко був успішним службовцем, що видно з переліку просувань по службі в його формулярному спискові 1858 р., а також з висновку комісії: «аттестован способным и достойным».
До речі, губернського секретаря М. Петренка згадано у «Списке личных дворян, проживающих в г. Харькове, служащих в Харьковской палате уголовного суда», який зберігається в «Деле о потомственных и личных дворянах Харьковской губернии за 1845 год». У цій самій справі, у «Списке личных дворян, проживающих в г. Славянске, не служащих» зазначено рідного брата Миколи Дмитровича (дядька Михайла Миколайовича) — титулярного радника Григорія Дмитровича Петренка (1799 р. н.). Як і батько Михайла Миколайовича, Григорій служив у Слов’янській городовій ратуші, вступивши на службу в 1814 р. у п’ятнадцятирічному віці.
У деяких документах також указано відпустки Михайла Петренка:
- 1850 року: з 26 червня по 23 липня, 28 днів;
- 1852 року: з 4 липня по 2 серпня, 28 днів;
- 1855 року: з 17 серпня по 8 вересня, 21 день.
До роботи повертався вчасно, у відставці не був.
