„Літ десять минуло, і труп Обейдалли
Так само в підніжжя Мхотару поклали
Від війська посли,
Що тут іще теплим його принесли.
„Літ десять минуло, халіфа Мохтара
Така ж з рук Масаба наскочила кара:
Ось тутка посли
Мохтарову голову в місі внесли.
„І мовив Масаб: «Оце місце блаженне
Мармуром блискучим хай буде вмощене!»
І ось, мов жива,
На цьому мармурі його голова“.
Халіф Абдельмалік поблід, стрепенувся,
А потім з тим словом до слуг обернувся:
„Гей, хлопці, а гов!
Зруйнуйте цей замок до самих основ!“
