„Смілий у мрії, у вірі беззглядний,
В дійсності, наче дитина, безрадний.
„Ані порадитись, ні побалакать, —
Знав він лиш гнуться та жебрать та плакать
Гей, розіллялось ти, руськеє горе,
Геть по Европі і геть по за море!
Доки Гамбурзькі, важкі паровози —
Де ви не ллялися, руськії сльози!
Всі з тебе, русине, драли проценти:
Польськії шляхтичі й швабські аґенти.
Що то ще жде тебе на океані?
Що у Бразилії, в славній Парані?
Що то за рай ще тобі отвираєсь
В Спіріту Санто і Мінас Джераес?
