Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu/241

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

IX Лисицьі брешуть на черденьїя щнтьі. Вийшла в поле руська сила, Корогвами поле вкрила; Корогви, як мак, леліють, А мечі, як іскри, тліють, — А лисиці в полі брешуть. Вийшла в поле руська сила, Не щоб брата задушила, Не щоб слабших грабувати, А щоб орди відбивати, Що живим труну нам тешуть,— А лисиці в полі брешуть. Не чужого ми бажаєм, Та й своє не зневажаєм, Та й не пень ми дерев'яний, Щоб терпіти стид і рани, Поки нас граблями чешуть, — А лисиці в полі брешуть. Брешуть на щити червоні, Як брехали во дни оні, Як щитами руські сили Степ весь перегородили, Мов степовая пожежа Степ увесь перемережа З краю в край з одного маху! 232