Ця сторінка ще не вичитана
Я сам оце лежу у темній ямі, Я сам гнію тут до землі прибитий, А з диким реготом у моїх грудях Тупоче, б'є моя лихая доля! І ще раз чути: „Тату! Тату! Тату! Нам зимно тут! Огрій нас! Лиш дихни Теплом, що з серця йде, повій весною, А ми пурхнем, оживемо, заграєм! Весняним чаром, співом соловейків Наповнимо твою сумну хатину, Арабських пахощів на своїх крилах Нанесемо, коверцем пишнобарвним Розстелимось під твоїми ногами. Лише тепла нам! Серця! Серця! Серця!“ Де ж я тепла візьму вам, небожата? Уста мої заціпило морозом, А серце в мене вижерла гадюка. 253
