Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu/354

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

XVII Як почуєш вночі край свойого вікна, Що щось плаче і хлипає важко, Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна, Не дивися в той бік, моя пташко! Це не та сирота, що без мами блука, Не голодний жебрак, моя зірко, Це розпука моя, невтишима тоска, Це любов моя плаче так гірко. 69