Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu/363

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

III Байдужісінько мені тепер До всіх ваших болів і турбот, До всіх ваших боїв і гризоті Всі ідеї ваші, весь народ, Поступ, слава, — що мені тепер? Я умер! Хоч вались про мене весь цей світ, Хоч брат брата тут мордуй і ріж,— Нічого мені тепер глядіть, Нічого вже добиваться більші В моїм серці вбитий гострий ніж І на віки душу я запер,— Я умер. Хай побіда світла вас манить, Хай надія додає вам крил,— Та моя надія ось лежить: Я — судно без мач тів і вітрил, Я для радощів не маю сил, І з життям умову я роздер,— Я умер. 78