Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu/486

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

VIII „Що за незвичайні гості в мою яму заблудили? Що це за посли і відки вітер ОСЬ'мені приніс? Ті платочки сніжно білі — чи це сніг? Алеж не таютьі. Дивний запах 3 них несеться.. Боже мій, вишневий. ЦВІТІ Цвіт вишневий, тут, в тих скелях Де тут вишні на Афоні? О, скажіть, таємні гості, повідайте, відки ви? Запах ваш такий чудовий, аж до серця він доходить, в душу сипле насолоду, чимось рідним навіва. О, скажіть, ви з України, із далеких рідних селищ, що тепер вишневим цвітом, скрізь обсипані стоять? Чую, чую рідний запах, і моє стареє серце грає в грудях!Боже милий, та невже ж я не забув? Та невже ж та Україна, цей квітчастий рай веселий, це важке, криваве пекло— ще для мене не чужа? Що мені до неї? Важко їй небозі там боротись