Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu/514

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

в хату слабість загостила, мов повіяв смерти дух. Що робити? Рада в раду; до ворожки вдався він, чи не скаже, що за ворог є причиною тих змін? Поворожила ворожка на бобах, чи на зірках, та й говорить: „Сам ти, друже, сам біду на себе стяг. „Був приятель в тебе щирий, що від зла тебе стеріг, але першої образи ти стерпіть йому не міг. „Ти його зневажив тяжко, тяжко гнівається він,— ну, а гнів його, мій друже, це причина всіх відмін. „І нема тобі рятунку, пропадеш увесь до тла, доки в куті твого дому гнів той, мов вогонь, пала. „Лиш одна тобі порада: всьому гніву дати стрим і перепроситься щиро із приятелем старим". VIIIVIII „От тепер згадав господар, як немудро це вчинив, що в безумному розпалі так вужа він поранив.