Ця сторінка ще не вичитана
Е В ф о р і о н. Далі гаями! Яром, плаями! Легко здобуте Я забракую, Силою взяте — Те я смакую. Гелєна і Фавст. Що за дикість, що за штурми! Хвильки відпочить не хоче! Чути роги, чути сурми, По лісах луна гогоче — Що за галас! Що за крик! Хор. Вбігав одна дівчина за другою. У швидкім бігу минув нас, Висміяв і відіпхнув нас, Лиш найшвидчу, найдикішу Гонячи, в гущаві зник. Е в ф о р і о н несучи в обіймах молоду дівчину. Ось несу малу моторну! Тут насилу розкіш дай: Оце втіха, оце рай! Хоч боронишся — пригорну, Хоч треплися — поцілую, Силу й волю в собі чую. Дівчина. Ой, пусти! В тім ніжнім тілі Смілий, сильний дух сидить; Рівна твоїй наша воля, 164
