Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu/27

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

К а ї н. Будь я глина Спокійна—це ж не було б зле. Бодай я Не був ніколи нічим більш. Л ю ц и ф е р. Мізерне Бажання! Сам Адам бажав щось більше: Знання! К а ї н. Но не життя! Бо для чого ж не рвав Плід з дерева життя? Л ю ц и ф е р. Не мав коли вже. К а ї н. Нещасний блуд! Було насамперед Той плід зірвати! Но заким знання Вкусив,—не знав про смерть. І сам я, ах! її не знаю, а однако боюсь, І боюсь, сам не знаючи чого. Л ю ц и ф е р. А я все знаю і нічого не боюся. Знання, то лік. К а ї н. О, дай мені знання. Л ю ц и ф е р. Дам, но за одну вимінку. К а і н. Кажи! 20