Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu/281

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Честь буде й слава, Пощо ж побожні нам Танці водить? Більше не піду на прощу Там, де святий пуп землі, Ані до Абського храму, Ні до Олімпії грищ, Як на безбожних не впаде Ганьба прилюдна, страшна. Ти ж, всемогущий Зевсе володарю, Як справедливо Світ тебе чтить, Ти мусиш бачити, Як зневажають, Топчуть ногами Феба віщбу! Вже погасає Блиск Аполлона Почесть для святощів Геть пропаде1 ЯВА ОДИНАДЦЯТА. Хор, Иокаста, потім Післанець. Иокаста з вінками і кадилом входить. Ви старші в цьому краю, думка в мене З вінцями цими у руках, з кадилом, З молитвою піти у храм богів. Бо страх збентежений є дух Едіпа Всіляким болем. Вже не мірить він Нове старим, як слід розумному, 280