проща

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
проща

Про́ща, щі, ж. 1) Прощеніе, отпущеніе грѣховъ. Шух. I. 38. За бідного прощу будеш мати. Каменец. у. 2) Богомолье. Шевч. 79. На прощу ходили, у Києві були, каже. МВ. I. Їхали з усею сем'єю на прощу до якого манастиря да молились Богу. К. ЧР. 51.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924