Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu/286

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Не суджено будуще ясно бачить? Найліпше жить попросту, як хто може. Подружжя з матір'ю ти не лякайся! Чи раз, буває, сниться чоловіку, Що з матір'ю своєю пристає? Та хто про це не дбає, той найлегче Життя це зносить. Едіп. Все це гарно ти Сказала, як би мати не жила. Та поки ця жива, хоч гарно мовиш, Я мушу все таки боятись. Й о к а с т а. Г ріб Вітця чи ж не додав тобі потіхи? Едіп. Ще й які Та все ж живої я боюсь. П і с л а н е ць. Якої це ти жінки так боїшся? Едіп. Меропи, старче, вдови по Полібі. Післанець. Та чим вона така страшна для вас? Едіп. Від Бога, друже, нам віїцба грізна. Піс ланець. Чи тайна це? Чи можу я почути? 285