І Діється в Катальонії в р. 1482. Сцена—кладовище гірського манастиря Лятеррана, закону Августинів. Вид запущеного саду. Земля порита ровами. В глибині сцени мур, що окру- жуе кладовище, дуже високий, але декуди порозвалюваний. На гробах хрести. На переді сцени на землі квадратова яма, обложена плитами рівно з землею. Збоку видно довгу плиту, розміру якраз такого, як отвір ями. В отворі видно перші ступені тісних кам'яних східців, що ведуть униз і гинуть у ямі. Коли піднесеться заслона, надходить із глибини манах ув одязі Домініканця. Він іде помалу, кланяється, приклякаючи перед кожним хрестом, поки не вийде на перед сцени Манах сам. З одного боку світ, вся людськість грішна: Князі, гидкими злочинами вкриті, Учені дурні, мудрагелі хворі, Пиха, обжирство, спінена безбожність, Сеннахерим різун, Даліля—бреха, Єретики, Вальдензи, Люзараби, Жиди та гебри, сліпають блідії Над цифрами, альгеброю—всі, всі, Малі й старі, плямують знак хрещений, Зреклись Христа, у злі насліпо бродять Всі—папа, цар, єпископи, міністри… З другого боку ад, огонь грізний, безодня. 381
