Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu/69

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Зла, той ще перед злом не е безпечний? Вно часть усього,—робиться, як мусить. К а ї н. Усього? Ні! Мій дух добро бажає. Л ю ц и ф е р. Хто не бажав би? Хто шукає зла Для зла самого? Но воно конечне Мов закваска для всього, що існує. К а ї н. А ті світи пречудні, що я бачив, Заким ми в цей рай сумрачний втонули,— Далекі, ясні, без ліку яркії,— В них зла нема, занадто вни хороші. Л ю ц и ф е р. Ти здалека їх бачив. К а ї н. І що ж з того? Віддаль лиш блеск зменшила,—зблизька він Запевно ще несказано сильніший. Л ю ц и ф е р. Що найкраще здаєсь ти на землі,— Приглянься зблизька тій красі. К а ї н. Глядів я. Що найкраще,—то найкраще зблизька. Л ю ц и ф е р. Так ти здаєсь. Що ж це таке, що зблизька Здаєсь ти кращим, ніж краса далека? 68