Отець і мати й син,—всі наші риси Однакі, наче образи у чистій Воді, як фаля1 тиха, і як ти Спокійний. О, люби нас, Каїн, і Себе для нас, як ми тебе всі любим! Глянь, він сміесь і витята ручки, Глядить на тебе своїм синім оком, Немов вітає батька, і тільце Малесеньке, мов риба, втішно мечесь2! Забудь грижу! Бездітний херувим Позавидів ти батьківського щастя. Благослови дитя. Ще вно не вміє Устами дякувать, но вміє серцем. К а ї н. Благославлю тя,—як лиш може людське Благословенство знищить зміїне Прокляття! А да. Знищить, Каїн! Благословенство Вітця всю хитрість зміїну відверне. К а ї н. Не вірю тому,— но благословлю го. А д а. Глянь, ось надходить брат наш. К а ї н. Твій брат, Авель. А в е л ь входить. Вітай, мій брате! Божий мир з тобою! * *1 Фаля—хвиля (народне).
- Мечесь—кидається.
88
