Ця сторінка ще не вичитана
А в е л ь. Сесь вищий, справді Він личить старшому. Теперка жертву Приладь. К а ї н. А де ж твоя? А в е л ь. А ось поглянь: Із стада первістки і товщ із них, Скарб пастуха. К а ї н. У мене стад нема: Рільник я, можу дати тільки те, Що потом своїм З ПОЛЯ добуваю. Збирав плоди. Глянь, як пишаються між цвітів .плоди 1 Оба складають свої жертви — кожний на своїм вівтарі, і підкладають вогонь. А В Є Л Ь. Ти, Каїн, старший,— наперед молись, І з жертвою зложи подяку Богу. К а ї н. Ні,— я ще в тім не вправний,— ти наперед А я відтак, як зможу. А в е л ь клячучи. Боже, Ти, Що сотворив нас і віткнув свій дух У наше тіло й нас благословив, І, хоч згрішив отець,— ласкавий дітям, Не дав їм вмерти, як були повинні, 91?
