полковників Хв. Донця, Хв. Шидловськаго, Л. Шидловського і Ів. Перекрестова — „Матеріаловъ для очерка служебной деятельности Шидловскихъ въ Слободской Украйнѣ“. СПБ, 1896 и А. Я. Ефименко. Старинная одежда и принадлежности домашняго быта слобожанъ (Харьковскій Сборникъ, вып. 1-й, стр. 171–181); 2) Топогр. описанія Харьк. Нам. 1785 і 1788 р.; 3) недрукованого „Стат. Обозрѣнія Слоб. Укр. губ. (30 років XIX в.); 4) Калиновскаго. „Описаніе свадебныхъ украинскихъ простонар. обрядовъ въ Малой россіи и въ Слоб. Укр. губ. 1777; 5) Гр. Ѳ. Квитки. Украинцы (Сочиненія, IV, стр. 457–465); 6) Филарета. Ист. стат. опис. Харьк. еп., IV, 244–251; 7) Мочульскаго. Военно стат. обозрѣніе, Харьк. губ. 1850. Єще замітка про Острогожських слобожан у Гмелина (Путешествіе, I, 1771, стр. 130–146). Частиною сього матеріала, котра торкалася міста Харькова, я зкористувався у 16 гл. своєї „Исторіи г. Харькова“, т. I, стр. 491–509. 10-й Розділ (Духовенство, церкви й манастирі) є також у більшій частині нова розвідка, написана на підставі джерел, зібраних преосв. Филаретом в його „Историко стат. опис. Харьк. еп.“, мною в „М атеріалах“, I, в „Матеріалах для исторіи г. Харькова въ XVII в., в „Исторіи г. Харькова“, т. I-й, въ „Очеркахъ изъ рус. исторіи“, т. I-й (Истор. повісти Г. Ѳ. Квитки, стр. 457), Е. Альбовськимъ „Харьковськіе козаки“. Матеріал що до м. Харькова, був зведений мною у 11-му Розділі „Исторіи г. Харькова“, I, стр. 319–388; там — цікаві подробиці про церковні памятники старовини і містецтва у церквах м. Харькова — ціла поважна розвідка по сьому питанню покійного проф. Є. К. Рєдіна, котра вийшла і осібним виданнєм з малюнками. Про церковні справи у Білгородській єпархії, куди увіходила у XVII–XVIII в. і Слобожанщина, — поважні розвідки і збірники матеріалів видані покійним проф. А. С. Лебедєвим — Бѣлогородскіе архіереи и среда ихъ архипастырской дѣятельности (по архивнымъ документамъ). Х. 1902, IV, 228; его же. Церковныя отлученія въ Бѣлгородской єпархіи (жур. „Миръ“, 1881, дек.); его же. Борьба духовенства въ слобод. Укр. въ XVIII в. противъ вечерниць (тамъ же, 1882, янв.); его же. О брачныхъ разводахъ; его же. Духоборцы въ слоб. Укр. Х., 1890 (про це ж — проф. В. И. Саввы „Изъ слоб. укр. старины“. Х — 1900); егоже. Розысканія въ южнорус. арх., Ш, М. 1888; А. Д. Твердохлѣбова. Ахтирскій Свято Троицкій мон. (Харьк. Сбор., I, 81–87). II-й Розділ (Осьвіта та письменність) зоснований на джерелах, зібраних мною: (про число шкіл у 1732 р. в моїх „Матеріалах“, I, перепис Хрущова), преосв. Филаретом (Историко стат. опис. Харьк. еп.) А. С. Лебедєвим „Мандрованые дьяки в слоб. Укр.“ (Харьк. кал. на 1885-й годъ), П. І. Житецьким „Мысли о народныхъ малорусскихъ думахъ“, К. 1893; Г. П. Данилевским. Украинская старина. Х., 1866; Л. Б. Вейнбергом (Ворон. юбил. сбор. I). Про Харьковський коллегіум найкраща праця проф. А. С. Лебедєва „Харьковскій коллегіумъ, какъ просветительный центръ Слободской украины до учрежденія въ Харькове университета . М. 1886. Про осьвіту у Харькові — 12-я глава у моєї „Исторіи г. Харькова“, стр. 389–403; там же і библіографія розвідок про коллегіум. Про діяльність Г. С. Сковороди у Харьківському коллегіумі: Сочиненія Г. С. Сковороды, собранныя и редактированныя проф. Д. И.
