вже за слободскьою Україною проведена була, як ми знаємо, Українська линія, а за нею потім будовалися иньші линії аж до самого Кавказа. На південь заслоною проти Крима було Запороже з Новою Сербією, а після зруйновання Січи узято було й Крим — тількі тоді у слободській Україні зробилося тихо і вона увійшла у спокійне становище. Окрім того що робила для затули слободськоі України од татарскіх нападів. Московська доржава, іще більше, далеко більше робило саме населення. Воно затратило на се діло страшенно багацько сил та засобів, невсипущої праці та завзяття. Де вже там було турбуватися про те, щоб розвинути та поширити культуру, хоча вона усе таки, як ми побачимо, ширилася, бо слобожане якось уміли, хоч се було занадто трудно, з'еднати леміш з козацькою шаблею, хліборобство з військовою справою, і за се їм належить од нас, їх нащадків, велика, безмірна вдячність Се було велике діло безименного велетня-народа. Слободська Україна захищала собою Московську Вілгородську линію і тому повинна була приймати на себе перші татарьскі напади.
Татарські напади 1680 і 1691 р. Татари рушали або цілою ордою, на чолі котрої стояв сам хан, або невеличкими загонами. Великих ханських нападів було не багато, але се був немов страшенний вихор, котрий нищив та руйнував усе, що траплялося йому на його шляху. Ось, наприклад, документальні звістки про татарський наступ та плюндровання слободської України у 1680 р. Тоді пограбовані й знищені були Деркачі, Лозова, Липці, Борщова, Жихорь і до-які иньші села Харьківського повіту, Богодухов і село Павловка — Богодуховського пов., Валки, Огульці, Перекоп — Валковського, Сінне, Ольшана, Краснокутск, Городне — Охтирського. Розсипавшися своїм звичаєм по ріжних селах, татаре пограбували усюди худобу та збіжжє, поубивали та позабирали у неволю багацько народу і спалили по селах багато хат, усяких будинків та хліба, У с. Борщевому вони ограбували церкву, захопили напрестольне євангеліє, усі священничі та дияконські убори, паникадило, кадило і всі церковні сосуди, усю церкву й образи облупили. Побили та узяли у неволю 74 чол. поспільства з жінками й дітьми, 71 чол. козаків, челядників їх — вівчарів та пасішників, з жінками й дітьми; великороссіян з жінками та дітьми 47. У посполитих взяли 978 голів товару (20 волів, 40 корів, 3 коней, 915 овець), у козаків захопили 8813 голів товару (86 волів, 18 корів, 19 коней, 8790 овець), у великоросійських поселян — 133 голови товару. Сплюндрували татари у тому ж Харьківському повітові дерево полковника Гр. Донця і 8 хуторів, взяли у неволю 4 челядників і 25 чоловік посполітих,
