Сторінка:Герман Ґортер. Світова революція. 1922.pdf/30

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

товий пролєтаріят, — нова, третя сила повстає з боротьбів усіх капіталістичних держав, з боротьбів монополістів, що бажають панувати над усіма країнами.

А в той час, коли дві наймогутніщі держави світа, дві ґрупи всіх капіталістичних держав, і монополісти всіх земель змагаються за панування над світом, світовий пролєтаріят повстане проти них і стане володарем світа.

Доскочивши вищої точки, капіталізм розвинувся в монополію, та саме в цю хвилину, в хвилину його боротьби за монопольне панування над землею — світовий пролєтаріят і покладе край його істнуванню.

Його буде розбито в цій його боротьбі за істнування, в годину його довершеного цвітіння, в момент найвищої напруги кождого його мяза, що в змаганнях за світову і монопольну владу розвинувся до своєї найвищої точки. І з останнього пломенистого полискування його сили величньо новий світ повстане.

Капіталізм почав з приватної власности.

Мала купка капіталістів виросла через посідання капіталів у численну й могутню клясу. А ця остання розвинулась до захоплення в посідання всього капіталу й керування ним через кілька одиниць.

Та він умірає в повному цвіті. Пелюстки сипляться і новий світ виступає.

Наприкінці вісімнадцятого століття робітники обєднались для боротьби проти своїх хазяїв. Соціялісти в середині девятнадцятого століття злучились у національні партії, щоб воювати проти національної буржуазії. Тепер вони злучаються на міжнародню скалю, щоб боротись з міжнародньою буржуазією.

І тією єдністю вони переможуть.

Чому ж капіталісти ріжних націй не злучаться один з одним? Чому не з'єднуються Німеччина, Англія й Злучені Держави? Чому вони не працюють у купі для визиску всіх робітників і цілого світу? Бо тоді їхня влада була б далеко більшою і вони б не мали потреби битись один проти одного і вони може б ще й утямили удержати пролєтаріят від революційної боротьби.

Відповідь є така. По-перше: їхній капітал єсть національний, отже не інтернаціональний. Інтернаціональний капітал в порівнянню з національним капіталом становить тільки малу частку загального капіталу.

По-друге: капіталісти ріжних націй мають ріжні інтереси й ріжні цілі.