людськости, буде розглядатись, як національного страйколома.
А зараз ми постараємось накреслити ту проґраму котру той Інтернаціонал буде старатися здійснити.
1. Політична влада має перейти до рук пролєтаріята.
2. Пролєтарське законодавство.
3. Мінімальний життьовий щабель для всіх робітників. Всі робітники рівні в правах.
4. Контроль і реґулювання пролєтаріятом всієї продукції і росподілу.
5. Праця обовязкова для всіх.
6. Зречення виплати державних боргів.
7. Конфіскація військових зисків.
8. Податки накладаються тільки на капітал і дохід; податок на капітал має збільшатись аж доки не буде його зовсім експропріовано (вивлащено).
9. Конфіскація банків.
10. Конфіскація великих підприємств.
11. Конфіскація землі.
12. Пролєтаріят захоплює судівництво до своїх рук.
13. Скасування митів (цло) і тарифів.
14. Скасування сучасної військової системи й озброєння пролєтаріята[1].
Перша точка дає пролєтаріятові засоби до збурення старої капіталістичної держави через знищення знаряддів її влади, — бюрократії, поліції та армії.
Друга дає власть, щоби покласти підвалини й збудувати нову суспільність.
Ці засоби й ця власть мусять бути в руках тільки пролєтаріята, бо тож тільки ця кляса здатна здійснити соціялізм. Але, звичайно, пролєтаріят може припустити инші верстви також взяти участь у тій перебудівній праці, коли він уважатиме їх вірними справі революції.
Третя точка забезпечує робітникам здоровий ґрунт для істнування через рівномірний росподіл харчу, житла і т. д. Те саме має бути запевнено дрібним крамарям,
- ↑ Цю проґраму здійснила Російська Революція. — (Г. П.)
