Вони — непримиримі вороги зміям і буфонам, тоб-то ядовитим жабам. Імя се — Еродіос — є грецьке; означає — „боголюбний“. Инакше зветься — пеляргос або ерогас; по-латині — кіконіа, по-польски боцян, по-українськи гайстер. До богословія попала ся птиця через вдячність, прозорливість і чоловіколюбність. Згадує її Давид і Єремія. Сі птахи бережуть і годують своїх старих родителів, гніздяться по домах, на кирках, на їх шпіцах та турчях, тоб-то горницях, пірамидах, теремах, вільна вільно. Перший символ дає ся птиця сей: сидить у гнізді на храмі святім положенім. А під образом підпис: „Господь утверждення моє“. Другий символ — стоїть один Еродій, а підпис: „нема нічого сильнішого над благочестя“. Третий символ: Еродій терзає гадюку; підпис: „не вернуся, доки вони не погибнуть“. Оці три символи нехай будуть знаменієм, гербом і печаттю сеї книжки.
(З листа до Ф. І. Диского при пересилці рукопису „Убогий жайворонок“).
Життя наше — се путь безпереривний, а світ сей єсть велике море для всіх нас пловущих, океан, що його дуже мало хто безбідно перепліває. Зустрічаємо ми на сім шляху камьяні скелі, по островах сирен, в глибинах китів, в повітрю вітри, а хвильовання всюду; від каміння претикання, від сирен прелщення, від китів поглинання, від вітрів противність, від хвиль потопання. Камінюки — то неудачі, сирени — то льстиві други, кити — то запазушні страстей наших змії, вітри — то напасти, хвильовання — мода й суєта житейська. І конче проковтнула би риба молодого Товію, як би наставником йому не був Рафаіл. А Рафа по-жидівському означає медицину, „Іл“ же або „Ел“ — Бога. Сього