Горла́й, лая́, м. Человек с сильным голосом. Мнж. 178. См. Горлань.
Горла́нка, ки, ж. = Горло. ЕЗ. V. 57.
Горла́нь, ня́, м. Крикун. Чи по неволі, чи по волі? Кричить аркадський їм горлань. Котл. Ен. V. 11.
Горла́ти, ла́ю, єш, гл. Кричать, горланить. Каменец. у. Гн. II. 144. Чересчур громко петь. Мнж. 178.
Горла́тий, а, е. 1) Крикливый, горластый. Цитьте, цитьте, горлатії ворони. К. ЧР. 297. Мовчи бо, жуінко, не будь така горлата. Чуб. II. 348. 2) О ружье, горшке и пр.: имеющий широкое отверстие, широкогорлый. Покрепились, підвеселились ми з дідом із того високого горлатого джбану. Г. Барв. 180. 3) О мережке: с большими отверстиями. Славян. у. 4) Горла́та я́ма = Горлаха. Складав зерно… в горлаті ями. Мир. ХРВ. 125.
Горла́ха, хи, ж. Яма для хранения зернового хлеба. Козел. у. Треба понасипать горлахи пашнею. К. ЧР. 131.
Горла́ч, ча́, м. Птица: Columba gutturosa, зобастый голубь. Вх. Пч. II. 9.
Горленя́, ня́ти, с. = Орленя.
Го́рлечко, ка, с. Ум. от горло.
Горли́, лі́в, м. мн. (= Орли). Название узора в вышивке. Чуб. VII. 427.
Го́рлиця, ці, ж. 1) Горлинка, род дикого голубя. Воркувала горлиця у садку. Гліб. 2) Род танца. Мкр. Н. 29. 3) Песня про горлинку. Заспіває про Чалого на Горлицю зверне. Шевч. 8. 4) Употр. как ласкательное слово, особенно в уменьш. го́рличка. Нехай мене мир не знає, коли я зраджу тебе, моя горличко. МВ. II. 63. Ум. Го́рличка. Так окукобилась, мов та горличка. Ном. № 10102.
Горли́ця, ці, ж. = Орлиця.
Го́рло, ла, с. 1) Горло, глотка. Проханий кусок горло дере. Ном. № 4493. Кричать на все горло. К. ЧР. У горлі пересохло. Треба горло промочити. На го́рло заробля́ти. Зарабатывать на водку. Черк. у. Го́рлом дарува́ти. Освобождать от смертной казни. От уже ж бо осуджено, щоби Теклуні ні січено, ні рубано, але щоби Теклу горлом даровано. Гол. I. 53. Го́рлом, на го́рло скара́ти. Казнить смертью. 2) Дуло в пушке, ружье. 3) Вход в рыболовный сак. Шух. I. 224, 228. 4) См. жорна. Шух. I. 261, 264. 5) Суженное место кошари в полонинах. Шух. I. 192. Ум. Го́рлечко. Ном. № 11587.
Горлови́й, а́, е́. 1) Горловой. 2) Уголовный. Не горлова справа. Ном. № 7442. Не горлове діло. Ном. № 7442. 3) Горлова́ я́ма. Яма для хранения зернового хлеба. Черк. у. См. Горлаха.
Горлорі́з, за, м. Головорез, отважный человек. Ти знаєш він який суціга, паливода і горлоріз. Котл. Ен.
Горля́к, ка́, м. = Горлач. Вх. Пч. II. 9.
Горля́нка, ки, ж. 1) Горло. Стор. I. 48. У роті пересохло, аж торохтить горлянка, мов та гусяча, що баби на неї клубки мотають. Мир. Пов. II. 61. Любив неборак і яку кватирку в горлянку вилить. Св. Л. 169. 2) Высушенное птичье (особенно гусиное) горло, начиненное горохом, служащее для детей игрушкой и для наматывания ниток. Аф. 366. 3) Раст.: а) Brunella grandiflora Moench. ЗЮЗО. I. 114; б) Filago arvensis. ЗЮЗО. I. 123.
Горн, на, м. См. Горен.
Го́рне́ць, нця́, м. Горшок. Шух. I. 264. Найдеться купець і на дірявий горнець. Ном. № 5209. Наварила горнець м'яса. Гол. III. 495.
Горне́чник, ка, м. Тряпка, которою берут горячий горшок из печи, то же, что и ганчірка. Каменец. у.
Го́рниця, ці, ж. = Гірниця. Ном. № 10280. Ум. Го́рничка.
Горно́, нар. Гористо. Туди їхати дуже горно. Миусск. окр.
Горноста́й, та́я, м. 1) Горностай. Гаєм — маєм, лебедем — Дунаєм, а степами — бистрим горностаєм. Федьк. I. 8. 2) Род птицы? Летів горностай через сад, розпустив пір'ячко на ввесь сад. КС. 1883. II. 382. Та же песня. О. 1861. XI. Кух. 38. Вернее, однако, что здесь просто забыто значение слова горностай, и в песне оно подставлено вместо какого-либо иного, но схожего, слова, названия птицы.
Горноста́йовий, а, е. Горностаевый. Горностайова кирея. К. ЧР. 101.
Горноста́ль, ля, м. = Горностай 1. Вода сосну підмиває, горносталь корінь під'їдає. Чуб. V. 318.
Горно́чок, чка, м. Горшочек. Вх. Лем. 405.
