Господа́ричок, чка, м. Ум. от господар.
Госпо́дарів, рева, ве. Хозяйский, принадлежащий хозяину. Господарева мама дістала кожух. Гн. II. 12.
Господа́рка, ки, ж. 1) = Господиня. Моя жінка велика господарка. Левиц. I. 432. 2) = Господарство 1 и 2.
Господа́рний, а, е. Занимающийся хозяйством, хозяйственный. А дівка… така господарна, що пари їй нема. Федьк.
Господа́рно, нар. Хозяйственно, по-хозяйски. Як не гарно, то не господарно. Чуб. I. 243.
Господа́рство, ва, с. 1) Имение, имущество, хозяйство. Не то господар, що збереть господарство, а то, що готовоє задержить. Ном. № 10108. 2) Хозяйничанье, хозяйство. Привикай до господарства з молоду, не будеш знав на старість голоду. Ном. № 10100. 3) Хозяева, семейство. Курча як заспіва, віщує смерть кому з господарства. Ном. (Старець) у хаті бавить господарство кобзою. Ном. № 13664.
Господа́рський, а, е. Принадлежащий хозяину, владельцу, хозяйский. Наймит… каже: «десь господарські воли зайшли». Ном. № 14052. Я, дурню, господарську роботу робила. Чуб. V. 1067.
Господарюва́ння, ня, с. 1) Хозяйничанье. Господарювання в дому. К. ДС. 6. 2) Господство, властвование.
Господарюва́ти, рю́ю, єш, гл. 1) Владеть, хозяйничать. ЗОЮР. I. 97. А хто дома, той господарює. Нп. Та що ж з тієї хати, коли там господарює лихо та недоля. Левиц. I. 254. 2) Господствовать. Нехай над світом той господарює, в кого душа міцна в міцному тілі, хто правду правим, чистим серцем чує, хто в слові честен, непохибен в ділі. К. МБ. XI. 157.
Господе́вий, а, е = Господній. Кара господева. Шевч. 331.
Госпо́день, дня, нє. Кратк. форма от господній. Забув і страх господень. К. Іов. 14.
Господи́нин, на, не. Принадлежащий хозяйке. Господинина мама лізе на піч. Гн. II. 11.
Господи́ня, ні, ж. Хозяйка, госпожа. Де багато господинь, там хата не метена. Ном. № 6668. Ой хто любить господаря, а я господиню. Нп. Ум. Господи́нька, господи́нечка, госпо́ся.
Госпо́дній, ня, нє. Господний, божий. То серце щебече господнюю славу. Шевч. 9.
Госпо́донька, ки, ж. Ум. от господа.
Госпо́дь, го́спода, м. Бог, господь. Прихиляйся, дівчинонько, а до господа бога. Мет. 106. Господи, помилуй або дай що! Ном. Хай госпо́дь ми́лує. Боже сохрани! Ном. № 5138. Так їй схотілось пить, що господи! — сильно захотелось пить. Рудч. Ск. II. 57. Ум. Го́споденько, го́сподонько. Ей, змилуйся, господеньку! Чуб. I. 156. Крий, господоньку! Гн. II. 68.
Госпожа́, жі́, ж. 1) Титул богородицы (с эпитетом пречиста). Благослови, боже, пречиста госпоже! Грин. II. 496. 2) Попадья, жена священника. Борз. у. Ум. Госпо́женька. Употребляется также в значении: господиня. Уклонивсь… хазяйці: «Чи нема в вас, госпоженько, — каже, — хоч сироватки нам попоїсти?» Драг. 117.
Госпо́ся, сі, ж. Ласкательное от господиня. Гол. I. 147. МВ. (КС. 1902. X. 144). Ось слухайте, моя госпосю, моя панійко! Г. Барв. 437.
Го́стенько, ка, м. Ум. от гість.
Госте́ць, тця́, м. Хронический ревматизм в суставах. Драг. 40. КС. 1889. XI. 303. Мнеть, як гостець бабу. Ном. № 4004. Точно болезнь эта не определена, так как, повидимому, названием гостець охватывается не одна болезнь. По народному верованию гостець в скрытом состоянии есть у каждого человека и обнаруживается ревматическими болями, сыпями, чирьями, ранами. Нечи́стий, пога́ний госте́ць, що загнива́ється — очевидно сифилис. Мил. М. 94.
Го́стик, ка, м. Ум. от гість.
Гости́на, ни, ж. 1) Пребывание в гостях, гостьба. Гірка гостина, коли лиха година. Ном. Де все гостина, там голод недалекий. Ном. А ще мого сина з гостини не видно. Макс. (1834). 117. У гости́ну. В гости. Я тудою йтиму до батенька в гостину. Мет. 279. 2) Пиршество, угощение, принятие гостей. Починається гостина для всіх нас радісна. Гол. Так то оддячив ти пану гетьману за гостину! К. ЧР. 161. 3) Гость. Прийде до тебе три гостини:
