Ум. Го́рщичок, горщеня́, горщеня́точко.
Горщи́ще, ща, м. Ув. от горщик, горщок. Рудч. Ск. II. 86.
Горщі́вка, ки, ж. Желтоватая глина для выделки горшков. Шух. I. 260.
Горщо́к, шка́, м. Горшок. (В косв. падежах: горшка́, горшко́ві и т. д.). Є в горшку молоко, та голова не влізе. Ном. Ум. Горще́чок.
Горюва́льник, ка, м. Человек, которому приходится бедствовать, горевать. Ум. Горюва́льничок. Мій таточку, мій горювальничку… Ви наскитались, ви нагорювались. Мил. 186.
Горюва́льниця, ці, ж. Женщина бедстдующая, горюющая. Моя й матінко рідна! Моя й скитальниця, моя й горювальниця. Мил. 195. Ум. Горюва́льничка. Моя й дочко, моя й горювальничко! Мил. 219.
Горюва́ння, ня, с. Горевание, бедствование. Панськеє кохання — гірке горювання. Ном. № 1199. Мил. 201. Ум. Горюва́ннячко. Чуб. V. 688. Нащо ви покидаєте нас, на яке горюваннячко? Мил. 204.
Горюва́ти, рю́ю, єш, гл. Горевать, печалиться, бедствовать. Горювала я з тобою і без тебе буду. Мет. 103. Та вже ж мені докучило в світі горюючи. Нп. Употребляется возвратная форма безлично: горю́ється. Черниг. Не так живеться, як горюється. Мет. 246.
Горю́-дуб, горю́-ду́ба, м. Род игры. Чуб. III. 101. То же, что и горелки. Ив. 55.
Горю́ха, хи, ж. Горемычная. Чаще всего употребляется в выражении: му́ха-горю́ха. А муха-горюха діжу місить. Чуб. III. 201.
Горю́чий, а, е. Горючий. Ясен — горюче дерево. Миусск. окр.
Горю́шний, а, е. Горемычный. Горюшний чоловік отой Тишко: Черк. у. Кобилку зараз припинив, бо страх горюшну заморив. Греб. 376.
Горя́к, ка́, м. Удар мячом вверх в игре в гілки. КС. 1887. VI. 460.
Горя́ка, ки, м. и ж. Бедняга. Це тобі, горяко… із дощок труну. Щог. В. 58.
Горя́льня, ні, ж. = Горільня. Колись іде Василь до горяльні. Рудч. Ск. I. 78.
Го́ряний, а, е. Гористый, возвышенный. Де буде країна висока, горяна, то… Дещо.
Горя́нин, на, м. Горец, житель возвышенных мест. Галиц.
Горяни́ця, ці, ж. На гіроньки по ягідоньки, на горяниці по полониці, у долину по калину. Мил. 161.
Горя́нка, ки, ж. Раст. Brunella grandiflora Moench. ЗЮЗО. I. 114. См. Горлянка.
Горя́нський, а, е. Горный, гористый. І на дніпровській Україні, і на горянській за кордоном. Морд. II. 31.
Горя́ч, ча, м. Жара, зной. Желех. В літі… серед спеки та горяча, коли всі баюри повисихають… Гн. I. 28.
Горя́чий и пр. = Гарячий и пр.
Горя́чка, ки, ж. Раст. Lychnis chalcedonica. Вх. Пч. II. 33.
Госа! меж. = Гей 2. Госа, хлопці, до ряду! Вх. Уг. 233.
Госа́ч, ча, м. Горячий вол. КС. 1898. VII. 46.
Госока́, ки́, ж. = Осока. Чуб. III. 462.
Го́спідь, го́спода, м. = Господь. НВолын. у. Ум. Го́спідок. Госпідку любий, поможи мені. ЕЗ. V. 54.
Госпо́да, ди, ж. Дом и хозяйство какой-либо семьи. Пішли до його господи, та й не застали його дома. Рудч. Ск. I. 192. Покинув матір і господу. Шевч. 525. Дівчинонько, пусти на господу! — Козаченьку, боюсь поговору. Чуб. V. 151. Ум. Госпо́донька.
Господа́р, ря́, м. 1) Хозяин, владелец, глава в доме. Де господар не ходить, там нивка не родить. Ном. № 7162. Ой діти ж мої, да біда ж мені з вами, ой да що нема господаря над вами. Чуб. V. 855. 2) Титул прежних князей Молдавии и Валахии. Отоді то Василь молдавський, господар волоський… до… кроля польського посилав. АД. II. 101. Ум. Господа́рик, господа́ричок, господа́ренько. Що ж місячик — то господарик, що сонечко — то господинька. Чуб. III. 461. Ой паночку, господарчику, а в чеській землі королем будеш. Гол. II. 30. Ой нема дома господаренька. Гол. II. 33.
Господа́ренько, ка, м. Ум. от господар.
Господа́рик, ка, м. Ум. от господар.
Господа́рити, рю, риш, гл. = Господарювати. Нема там нікого, сам як прийде, сам і господарить як хоче. Драг. 81. Козаченьки в Волощині господарити хотять. Млр. л. сб. 183, 184.
