Багря́ний, а, е = Багровий.
Багряни́ця, ці, ж. Царская пурпурная мантия, багряница. Собі багряницю пошив жилами твердими. Шевч. Вони одягли його в багряницю. Ев. Мр. XV. 17.
Багти́, бажу́, жи́ш, гл. = Багати. Желех.
Багу́л, ла, м. Тюк. От сюди положіть два багули. Шейк.
Багу́н, на́, м. Раст. Ledum Palustre L. ЗЮЗО. I. 126. См. Багно. То же значение: душистий багун. ЗЮЗО. I. 126.
Багчи́, бажу́, жи́ш, гл. = Багти = Багати. Желех.
Бадва́к, ка́, м. То же, что лемко, но выговаривающий л вместо в, напр.: я бил, я гварил (из местности около венгерской границы). Вх. Лем. 389.
Баде́ня, ні, ж. = Бакай. Вх. Зн. Лем. 389.
Бадили́на, ни, ж. Стебель, трость, былинка. Ном. № 8120. Мил. М. 26. (Соловейко) сидить на дерезині, співає, аж бадилина під ним гойдається. Левиц. I. 118. Ум. Бадили́нка. Ув. Бадиляка.
Бади́лля и баді́лля, ля, с. соб. Стебли, былинки, ботва. Грин. II. 86. От вони викопали картоплю, а йому оставили саме бадилля. Рудч. Ск. I. 52. Ум. Бади́ллячко.
Бадиля́ка, ки, ж. Ув. от бадилина.
Ба́діка, ки, м. Название старшего по летам мужчины, брата и пр. Желех. Ум. Бадічка, ба́дічко.
Бадо́ня, ні, баду́ня, ні, ж. = Баденя. Вх. Лем. 389. Ум. Баду́нька.
Бадя (ді, м.?). Ленивый вол. КС. 1898. VII. 46.
Ба́дьо, дя, м. Батя. Этим именем называют также в некоторых местах всякого старшего по летам мужчину. Бадю! возьміт мене на віз! Шейк.
Бадьо́р, ру, м. Бойкость, проворство.
Бадьори́стий, а, е. Бойкий, лихой, молодецкий. Чуб. I. 230. Г. Барв. 44. Сам був такий бадьористий: козаки… казали проміж себе — орел! Стор. М. Пр. 149.
Бадьори́сто, нар. Бойко, лихо.
Бадьори́тися, рю́ся, ри́шся, гл. Бодриться, молодиться, молодечествовать. Левиц. Пов. 34. А диво цариця, мов та чапля між птахами, скаче, бадьориться. Шевч.
Бадьо́рний, а, е = Бадьористий. Ум. Бадьорне́нький.
Бадьо́рно, нар. = Бадьористо. Ум. Бадьорне́нько.
Бає́вий, а, е. Сделанный из баї (см. Бая). Приходила і ся сюди в червоній юпочці баєвій. Котл. Ен. I. 19.
Ба́єчка, ки, ж. Ум. от байка.
Бажа́ний, а, е. Желанный, жданный. Шейк.
Бажа́ння, ня, с. Желание. Бажання досягти до того, про що марила. Левиц. I. 300.
Бажа́ти, жа́ю, єш, гл. Сильно желать, хотеть. Котл. Ен. II. 10. Хіба ж душа моя з лопуцька і не бажа того, що й людська? Ном. № 1588. Проси в мене чого бажаєш. Ев. Мр. XV. 22. Хорітимеш, болітимеш, смерті бажатимеш. Мет. 107.
Бажа́тися, жа́ється, гл. безл. Хотеться. Все йому бажається долі. Вже сталося, як йому бажалося. Левиц. Пов. 41.
Бажи́ти, жу́, жи́ш, гл. Жаждать, сильно желать. Желех. В Чорногорі Роман лежит, студеної води бажит. Гол. I. 159.
Бажи́тися, жи́ться, гл. безл. Хотеться. Най ся тобі не бажить печеного рака. Ном. Най тобі ся того не бажить, чого ся дома не держить. Ном. № 2686.
Базала́, ли́, об. Мямля, неповоротливый. Пирят. у. Слов. Д. Эварн.
Базалу́ччя, чя, с. соб. Разный хлам. Аф. 291. Там лежало старе залізо, мотузки і усяке базалуччя.
База́р, ру, м. 1) Базар, рынок. Утоптала стежечку через яр, через гору, серденько, на базар: продавала бублики козакам. Шевч. 2) Базарный день. У базар то й чоловіка попадеш, бо в базар людей найбільше. МВ. I. 115.
Базари́нка, ки, ж. Подарок, взятка. Мкр. Г. 19. Ти базаринку любиш брати, а людям в нужді помагати не дуже, бачу, поспішивсь. Котл. Ен. II. 31. Ти думаєш, та сука тебе любить? Базаринки твої любить, завернися, бо тя згубить. Федьк. Ум. Базари́ночка.
Базари́сько, ка, с. = Базарище. Желех.
База́ри́ще, ща, с. Место, где собирается базар. Як пішов дідище та на базарище. Чуб. V. 842.
