Базарко́вий, а, е. Базарный, рыночный. Рядовина́ базарко́ва. См. Рядовина 1. Вас. 168.
База́рний, а, е. 1) Базарный, торговый, рыночный. Завтра день базарний. Мир. Пов. II. 55. 2) Как существ. Торговый надзиратель. Шейк. Сьогодні базарний приходив. Мир. Пов. II. 54.
Базарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Быть на базаре с тем, чтобы торговать, покупать или продавать что-нибудь. Чи ви добре сьогодні базарювали? Полт.
Ба́зі, зів, м. мн. Разговор, россказни. Пора й за роботу, а у його все базі та базі. Екатериносл.
Базі́ка, ки и базі́кало, ла, об. Болтун, балагур. І чого цей (ця) базіка все язиком меле? Оце ще мені базікало!
Базі́кання, ня, с. Болтовня. Та ти не тільки говори, а й руками роби. А то діла нема, а саме базікання. Харьк. г.
Базі́кати, каю, єш, гл. Болтать, балагурить, калякать. Котл. Ен. III. 50. Годі не знать що базікать! Шевч. Проміж себе дещо базікають, мов вода на лотоках шумить. Кв.
Ба́зічка, ки, ж. 1) Ум. от базя. 2) = Багнітка. Вх. Уг. 226.
Базни́к, ка́, м. Раст.: а) собачья бузина, Sambucus Ebulus L. Шейк. Вх. Пч. II. 36; б) — я́рий. Syringa vulgaris. Вх. Пч. I. 13.
Базува́ти, зу́ю, єш, гл. Играть на контрабасе. МУЕ. III. 57.
Базуві́р, ра, м. = Бузувір. Шейк. Недовірки, базувіри. Черниг. у.
Ба́зя, зі, ж. Детск. Овца, ягненок. О. 1862. IX. 118. Ум. Ба́зька, ба́зічка.
Базь-базь! меж. Призыв для ягнят. Шейк.
Ба́зька, ки, ж. 1) Детск. Ягненок. Шейк. 2) = Багнітка. Шейк. Вх. Пч. II. 37.
Базьочки́, чо́к, ж. мн. Раст. Plantago major. Вх. Пч. I. 12.
Бай, ба́я, м. Сказочник. Був собі бай, зніс копу яй: всім по яйцеві, тобі зносок. Если к кому пристают с просьбой рассказывать сказки, то он этой поговоркой желает отделаться. Шейк.
Байба́к, ка́, м. = Бабак. Вх. Пч. II. 5.
Байбара́, ри́, ж. Длинный кнут у пастухов. Екатериносл. Левч. 58.
Байбара́к, ка, м. 1) Верхняя одежда у гуцулов: род суконного полукафтанья. Шух. I. 126. Гол. Од. 68. 2) Род крытой женской шубки, крытого овчинного тулупа. Канев. у. Борз. у. Заробила в мене грошенят на байбарак. Г. Барв. 251.
Байба́рзо (т. е. ба і барзо, — подобно байдуже). И очень. Встречено в выраж.: Він мя має за байбарзо, т. е. он мной пренебрегает. Фр. Пр. 19.
Байбари́с, су, м. Раст. барбарис. Константиногр. у.
Байбари́совий, а, е. Барбарисовый.
Ба́йда, ди, об. 1) Гуляка, беспечный человек. Ба́йди би́ти. Бить баклуши. 2) Ж. Прозвище неуклюжей женщины. Ном. № 13618. 3) Ж. Краюха, ломоть хлеба. Байда хліба. Фр. Пр. 19.
Байда́к, ка́, м. 1) Род большого речного судна. Рудч. Ск. II. 28. А нуте, хлоп'ята, на байдаки! Море грає — ходім погуляти. Шевч. Великий тяжко був пожар, — човни і байдаки палали. Котл. Ен. II. 29. 2) Мн. Байдаки́. «Селезни, сбившиеся в стаи тогда, когда матки водят выводки». Мнж. 176. 3) Байдаки гонити. (Бел.-Нос.) и байдаки би́ти (Левиц.) = байдики бити. Ум. Байдачок. Ув. Байдачище.
Байда́ра, ри, ж. Род судна. Посунули по синій хвилі поміж кугою в Сир-Дар'ю байдару та баркас чималий. Шевч. (1883) 298.
Байдати, даю, єш, гл. Болтать вздор, говорить чепуху. Вх. Уг. 226.
Байдачи́ще, ща, м. Ув. от байдак.
Байда́чний, а, е. Принадлежащий, свойственный байдаку.
Байда́чник, ка, м. Рабочий на байдаку.
Байдачо́к, чка́, м. Ум. от байдак.
Байде́! Сокращ. байдуже. Байде нам се! К. ПС. 11. Да хоч чужа хата — гірка хата, — я байде. Г. Барв. 433.
Ба́йдиги, диг, ж. мн. В выраж.: байдиги плести́. Говорить вздор. Желех.
Ба́йдики, ків, мн. Баклуши; употребл. только в форме байдики бити — бить баклуши, баклушничать. Ном. № 10872. Тобі б тільки лежати та байдики бити. Левиц. I. 423.
Байдикува́ння, ня, с. Ничегонеделание, баклушничанье. І не докучило тобі байдикування? Не змогла б я отако байдикуючи день-у-день без роботи жити. Харьк. г.
Байдикува́ти, ку́ю, єш, гл. Ничего не делать, баклушничать. АД. I. 152.
