Він нічого не робив, тільки байдикував. Волын. г. Байдикують собі дома при батьку; звісно, ні косить, ні жать не підуть. Драг. 146.
Байдрак, ка, м. = Будяк. Carduus. Вх. Пч. II. 30.
Ба́йду́же́, нар. Безразлично, нужды нет, и горя мало, все равно. Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже. Шевч. Байдуже паски, аби порося! Ном. № 7280. Умер батько — байдуже, вмерла мати — байдуже, умер милий чорнобривий, — та й стало жаль дуже. Н. п. Ум. Байду́жки, байдуже́чки. А мені про те й байдужечки. Кролев. у. Товкачисі радість: бог дав сина…, а Товкачеві й байдужки. Морд. Оп. 1.
Байду́жен, жна, не. Кратк. форма от байдужний. Ніхто мене не жде і парубок мій байдужен. Г. Барв. 337.
Байдуже́чки, нар. Ум. от байдуже.
Байду́жий, а, е. Безразличный, равнодушный, индифферентный. Погляд її очей був недбалий… байдужий. Левиц. Пов. 297.
Байду́жість, жості, ж. Безразличие, индифферентизм, равнодушие. Байдужість про закони природи. К. ХП. 122.
Байду́жки, нар. Ум. от байдуже.
Байду́жливий, а, е = Байдужий. К. Кр. 35.
Байду́жливо, нар. = Байдужно. Байдужливо прийняла вдова вмову дурневу, — не виявляла вона ніколи ні радощів, ні смутку. Г. Барв. 307. Вона й привіталася, і снідання подала, і щось промовила, і про щось поспитала, і глянула, і подякувала, та усе наче недбайливо, якось байдужливо. МВ. III. 105.
Байду́жний, а, е = Байдужий. К. Кр. 17. Г. Барв. 20.
Байду́жно, нар. Равнодушно, безразлично, индифферентно. Дивиться байдужно з високості. К. ЦН. 291. Розпитувала я селян про неї, але мені одказувано байдужно, мов про абищо. Г. Барв. 373.
Ба́йдур, ра, м. Волокита, ловелас? «Де ж їх будеш прала, Галенько єдина?» — На тихім Дунаю, козаче-гультаю! — «Де будеш сушила, Галенько єдина?» — На єдвабном снуре, козаче-байдуре. — Гол. II. 722, 723.
Ба́йка, ки, ж. 1) Басня. «Кажи казки!» — Не вмію. — «Кажи байки!» — Не смію. — «Кажи сякої-такої небилиці!» Чуб. I. 214. Не все те правда, що байка каже. Чуб. I. 232. Байки Л. Глібова. Як пан лягає спать, то він йому каже байки. Рудч. Ск. I. 191. 2) Безделица, шутка, пустяки. Лайка — байка, а битва — молитва. Ном. № 3807. Байка плавати, але якби казали нурка дати. Фр. Пр. 19. 3) = Бая. На дівочках плаття — все клин та китайка та зеленая байка. Чуб. III. 38. Ум. Ба́єчка. Я вигадав, лежачи на печі, для вас сюю баєчку, паничі. Гліб.
Байка́р, ря́, м. Баснописец. Желех.
Байки́й, а́, е́. Говорливый, словоохотливый. Левч. 27.
Ба́йковий, а, е = Баєвий. У байковій юпці вона мені все на думці. Чуб. V. 405.
Байло́, ла́, с. ? Как бранное слово: Позирни, байло! К. ПС. 57.
Байло́ва, ви, ж. Выносное дышло в плужной запряжке. Черк. у.
Байло́вка, ки, ж. 1) = Байлова. Анан. у. 2) Шест, посредством которого поднимают якорь на дуб, большую днепровскую лодку. Мнж. 180.
Байло́га, ги, ж. = Байлова. Херс.
Байлува́ти, лу́ю, єш, гл. Припрягать вторую пару волов и встаскивать воз на гору. Рудч. Чп. 245. Ой на гору, гору будем байлувати. Рудч. Чп. 113.
Ба́ймуд, да, м. Дурак, остолоп, болван. Желех.
Байо́вий, а, е = Баєвий. Чуб. VII. 430. Зелена байова керсетка. Мир. ХРВ. 9.
Байор, ра, м. = Крайка. Kolb., I. 45.
Байо́рисько, ка, с. Ув. от байоро.
Байо́рка, ки, м. 1) Снурок цветной. Шух. I. 122. 2) Каждая из четырех обвитых канителью струн торбана. КС. 1892. III. 383, 384.
Байо́ро, ра, с. = Баюра 1. Вх. Лем. 389. Ув. Байорисько. Вх. Лем. 389.
Байо́рок, рка, м. 1) Золотая проволочная нить. Желех. 2) = Байорка 2. Желех.
Байра́к, ка, м. 1) Лесок в овраге; буерак. Такі були здоровенні та глибокі байраки, що боже світе! Грин. II. 169. Ой не шуми, луже, зелений байраче! Мет. 92. До зеленої неділі в байраках біліли сніги. Шевч. 2) Мундштук при уздечке. Сідло черкеське з пітником, уздечка новісінька з байраком. Из песни, приведенной в «Истор. Но-
