Досхочу́, нар. Вволю, сколько угодно. Ком. I. 21.
Досхти́. См. Досихати.
Досяга́ти, га́ю, єш, сов. в. досягти́, гну́, неш, гл. 1) Доставать, достать до чего, хватать, хватить до чего. І кривавими руками мене ловлять, досягають. К. Псал. 133. Б'ють так, як і великі паничі, аби рука досягла. МВ. I. 99. Один чумак сало став їсти, із лаганця досягши, а другий люльку запалив. Рудч. Ск. II. 171. 2) Достигать, достичь чего. 3) Достать, брать, взять. 4) Доставать, достать, добывать, добыть. Молока досягти.
Дося́яти, ся́ю, єш, гл. Окончить сиять. Що й у батька да й одна дочка, да не дали люди да догуляти, русою косою да домаяти, червоним косничком да досяяти. Грин. III. 122.
Дотанцюва́тися, цю́юся, єшся, гл. 1) Танцуя дойти до чего. 2) Дотанцоваться до чего.
Дотанцьо́вувати, вую, єш, сов. в. дотанцюва́ти, цю́ю, єш, гл. 1) Дотанцовывать, дотанцовать. «Твій батько вмер!» — Постій трохи, дотанцюю. Ном. № 10078. 2) Дойти, танцуя. Дотанцював аж до брами. Шевч. 270.
Дотараба́нити, ню, ниш, гл. Дотащить, донесть. Насилу дотарабанила мішок, — дуже важкий. Богодух. у.
Дотараба́нитися, нюся, нишся, гл. Дотащиться. Очі завидющі: назбирала кислиць стільки, що всилу дотарабанилася з їми додому. Богодух. у.
Дотаска́ти, ся. См. Дотаскувати, ся.
Дота́скувати, кую, єш, сов. в. дотаска́ти, ка́ю, єш, гл. 1) Дотаскивать, дотащить. Мнж. 40. Насилу дотаскав його, такий великий. 2) Истаскивать, истаскать, донашивать, доносить (об одежде).
Дота́скуватися, куюся, єшся, сов. в. дотаска́тися, ка́юся, єшся, гл. Дотаскиваться, дотащиться, с трудом доходить, дойти.
Дотекти́. См. Дотікати.
До́теп, пу, м. Остроумие, искусство.
Доте́па, пи, ж. 1) Способность, уменье. Гуляти часто до півночі в пісні, в пари, у лави, в жгут; кому ж із них була дотепа, то в гроші грали в сім листів. Котл. Ен. 2) Способный чоловек.
Дотепе́р, нар. До настоящего времени, до сей поры. Бідив я, та й дотепер бідую. Каменец. у. Як тримав я поїдинка (11 десятин) тоді, та й дотепер тримаю. Каменец. у.
Доте́пний, а, е. Способный. Дотепна до всякого діла. Шевч. 296. А в нас такого дотепного коваля ізроду не було. К. ЧР. 331.
Доте́пник, ка, м. Способный мужчина, дока, молодец.
Доте́пниця, ці, ж. Способная женщина.
Доте́пність, ності, ж. Способность, дарование. Так даремне потратив свої сили чоловік з наукою, з щирою охотою, та й не без дотепності. Драгом. Передм. Пов. Федьк. Не було дотепності самому додуматись. Ком. I. 48.
Доте́пно, нар. Способно, искусно.
Доте́пре, нар. = Дотепер.
Доте́рпіти. См. Дотерплювати.
Доте́рплювати, плюю, єш, сов. в. доте́рпіти, плю, пиш, гл. 1) Вытерпливать, вытерпеть. Я знаю, він не дотерпить. НВолын. у. 2) Выносить, вынести, претерпевать, претерпеть. Дотерпіла лиха в походах. Левиц. Пов. 24.
Доте́рти, ся. См. Дотирати, ся.
Дотеса́ти, ся. См. Дотісувати, ся.
До́ти, до́тиль, до́тіль, нар. До тех пор, до того времени. Доти ходив, доки не наклав головою. Ном: № 10050.
До́тик, ку. Осязание.
Доти́ка, ки, ж. Укор.
Дотика́ння, ня, с. Прикосновение.
I. Дотика́ти, ка́ю, єш, сов. в. доткну́ти, кну́, неш, гл. 1) Дотрагиваться, дотронуться, прикасаться, прикоснуться. 2) Колоть, уколоть, уязвлять, уязвить словами.
II. Дотика́ти, ка́ю, єш, сов. в. доткати, тчу́, чеш, гл. Дотыкать, доткать, оканчивать, окончить ткание. Уже небагато дотикать Ярошисі.
I. Дотика́тися, ка́юся, єшся, сов. в. доткну́тися, ну́ся, нешся, гл. = Дотика́ти 1. Єв. Л. XXIV. 39.
II. Дотика́тися, ка́юся, єшся, сов. в. дотка́тися, тчу́ся, че́шся, гл. Дотыкаться, доткаться.
Дотина́ти, на́ю, єш, сов. в. дотну́ти и дотя́ти, тну́, не́ш, гл. 1) Дорезывать, дорубливать. 2) Досаждать, допекать, пилить. Він мені дотинає за матір. НВолын. у. Хоць ти не скажеш, то скаже твоя мати да буде мені щоранку дотинати: вставай, невістко, бодай ти
