Словник української мови (1937)/дотепер

by Борис Грінченко

◀ дотепа

Словник української мови Борис Грінченко Д дотепер

дотепний ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дотепе́р, нар. До настоящего времени, до сей поры. Бідив я, та й дотепер бідую. Каменец. у. Як тримав я поїдинка (11 десятин) тоді, та й дотепер тримаю. Каменец. у.